Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 522/20315/15-ц
провадження № 61-2855св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Дрішлюка А. І., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 15 травня 2009 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2013 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилися двійнята - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які постійно проживають разом з нею.
14 жовтня 2011 року між нею та відповідачем укладений договір про сплату аліментів на дітей, посвідчений державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Різой Н. В., зареєстрований у реєстрі за № 3-1272, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 7 000,00 грн щомісячно, до досягнення ними повноліття, шляхом перерахування вказаної суми не пізніше 20 числа поточного місяця на її особистий рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "ПриватБанк".
Посилаючись на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати аліментів на утримання дітей, за період з 01 червня
2013 року по 31 серпня 2015 року, утворилася заборгованість у розмірі 189 000,00 грн, позивач просила стягнути її з відповідача ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01 червня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 189 000,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2016 року скасовано та залишено в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року.
Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та рішень судів першої та апеляційної інстанцій та результатами її розгляду
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами, на обгрунтування якої зазначав, що після ухвалення судом першої інстанції судового рішення, стали відомі істотні для справи обставини, які йому не були відомі на час її розгляду. Зокрема, з відповіді ПАТ КБ "ПриватБанк" від 24 березня 2016 року про надання інформації за рахунками ОСОБА_1, що підтверджується також довідками ПАТ КБ "ПриватБанк" від 13 листопада 2017 року, 27 листопада 2017 року, він дізнався, що у договорі про сплату аліментів на дітей від 14 жовтня 2011 року зазначений не особистий рахунок ОСОБА_1, а транзитний рахунок банку, що унеможливлює перерахування аліментів за вказаними у договорі реквізитами. У зв`язку із зазначеним, 29 вересня 2017 року він звернувся до ОСОБА_1 із нотаріально посвідченою заявою щодо укладення додаткової угоди до договору про сплату аліментів на дітей від 14 жовтня 2011 року, відповіді на яку не отримав, що свідчить про неможливість виконання ним укладеного між сторонами договору про сплату аліментів.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 29 січня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що долучені відповідачем до заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами докази датовані після ухвалення рішення суду, фактично є новими доказами у справі, та не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. На час розгляду справи договір про сплату аліментів на дітей від 14 жовтня 2011 року, посвідчений державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Різой Н. В., зареєстрований у реєстрі за № 3-1272,був чинним та не визнаний недійсним у судовому порядку.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси 29 січня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведені ОСОБА_2 обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, а тому оскаржувана заявником ухвала суду є законною та обгрунтованою. Обставини, на які посилається ОСОБА_2, як на підставу перегляду рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами, виникли/змінилися після ухвалення зазначеного судового рішення, а тому не могли бути ураховані судом при його ухваленні. Ці обставини є новими обставинами, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення занововиявленими обставинами.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 , у якій він просив скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року і постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 17 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення судами першої таапеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 рокуза нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, належним чином не мотивував підстави відмови у її задоволенні, зважаючи на те, що обставини невідповідності рахунку ОСОБА_1 у ПАТ КБ "ПриватБанк", на який він мав сплачувати аліменти на утримання дітей, існували на час розгляду справи та досліджувалися судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, однак у порушення принципу змагальності, не були взяті ними до уваги. Обставини неможливості добровільного виконання ним умов договору, та відсутності сприяння ОСОБА_1 в усуненні перешкод у його виконанні, мають істотне значення для вирішення справи.
Додатково вказував на порушення судом першої інстанції приписів частини тринадцятої статті 33 ЦПК України, а тому вважав, що розгляд заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами здійснено неповноважним складом суду, що є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень.
Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції