Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 694/1126/16-ц
провадження № 61-43861св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Карташев Сергій Володимирович,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 травня 2018 року у складі судді Гончаренко Т. В. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Карташева С. В. (далі - Звенигородський МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області).
На обгрунтування скарги зазначав, що рішенням Звенигородського районного суду від 27 грудня 2016 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто
105 200,00 грн, що були отримані ним у рахунок оплати за будинок по АДРЕСА_1, а також 1 206,40 грн понесених позивачем судових витрат на правову допомогу. Постановою старшого державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Карташевим С. В. від 29 січня 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення, яку він отримав 02 лютого 2018 року. Оскільки відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2016 року, з нього на користь позивача було стягнуто окремо дві суми коштів, а не однією загальною сумою, то, на його думку, повинно бути видано два різних виконавчих листи, які б стали підставою для відкриття виконавчого провадження.
Посилаючись на те, що виданий 27 грудня 2017 року місцевим судом виконавчий лист у справі № 694/1126/16-ц про стягнення коштів з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 105 200,00 грн та понесені нею судові витрати на правову допомогу в розмірі 1 206,40 грн, а разом
106 406,40 грн є таким, що протирічить рішенню Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2016 року, вважав, що постанова державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Карташева С. В. від 29 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 травня 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії старшого державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження вчинені відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та в межах наданих йому повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 . Відхиляючи доводи заявника про те, що судом неправомірно видано виконавчий лист, суд зауважив, що заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки під час розгляду скарги на дії державного виконавця, суд не надає оцінку правомірності видачі виконавчого листа.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 24 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 травня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, ухвала суду є законною та обгрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Суд відхилив як необгрунтовані доводи заявника про те, що ОСОБА_2, звертаючись до Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області із заявою про примусове виконання рішення суду, не додала квитанцію про сплату авансового внеску або документа на підтвердження звільнення її від його сплати, оскільки ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, а тому відповідно до абзацу 8 частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) звільнена від сплати авансового внеску в силу вимог закону.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 24 липня 2018, і ухвалити нове судове рішення, яким його скаргу задовольнити.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відповідно до приписів статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) умовою початку примусового виконання рішення суду є сплата авансового внеску, квитанція про сплату якого долучається до поданої стягувачем заяви про примусове виконання рішення суду. Від сплати авансового внеску, серед інших, звільняються інваліди I та II груп. Суди не урахували, що, звертаючись до Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області з заявою про відкриття виконавчого провадження,
ОСОБА_2 до заяви про відкриття виконавчого провадження не додала квитанцію про сплату авансового внеску, чи доказів на підтвердження звільнення її від його сплати, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
14 лютого 2019 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2016 року стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 105 200,00 грн, що були отримані ним у рахунок оплати за будинок по АДРЕСА_1, а також 1 206,40 грн понесених судових витрат.
Додатковим рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області
від 12 січня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1 012,50 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено, додаткове рішення Звенигородського районного суду Черкаської області
від 12 січня 2017 року залишено без змін.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 липня 2017 року рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року касаційні скарги ОСОБА_1 відхилено, рішення Звенигородського районного суду Черкаської області
від 27 грудня 2016 року, додаткове рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 січня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області
від 04 липня 2017 року залишено без змін.
27 грудня 2017 року Звенигородським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист у справі № 694/1126/16-ц.
22 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області з заявою про примусове виконання рішення суду.
Постановою старшого державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Карташевим С. В. від 29 січня 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 694/1126/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі