Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 607/14527/15-ц
провадження № 61-21955св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Костів О. З., Сташків Б. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "КБ "Надра", яке в подальшому було перейменовано на ПАТ "КБ "Надара", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1616/2008-Ф, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 154 144,58 доларів США зі сплатою 14,49 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 12 червня 2028 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18 червня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів та пені.
У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість у сумі 366 040,00 доларів США, що еквівалентно 8 060 735,59 грн, з яких: 152 600,65 доларів США - заборгованість за кредитом; 139 962,57 доларів США - заборгованість за процентами; 58 062,32 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 15 414,46 доларів США - штраф.
Ураховуючи наведене, ПАТ "КБ "Надра" просило суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь вказаний розмір кредитної заборгованості.
У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "КБ "Надра" про визнання договору поруки припиненим.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 07 серпня 2009 року Тернопільський міськрайонний суду Тернопільської області видав судовий наказ № 2-н-866/09 про солідарне стягнення з нього та ОСОБА_1 на користь ВАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором № 1616/2008-Ф у розмірі 1 400 488,78 грн.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2009 року вказаний наказ було скасовано.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 вересня 2010 року стягнуто з нього та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 427 771,17 грн.
У подальшому вказане заочне рішення було скасовано та ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2012 року позовну заяву ПАТ "КБ "Надра" залишено без розгляду. Зважаючи на те, що банк не пред`явив до нього вимоги протягом шести місяців від дня звернення до суду із заявою про видачу судового наказу (05 серпня 2009 року), вважав, що зобов`язання за договором поруки припинилось 05 січня 2010 року.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд визнати його поруку, за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 18 червня 2008 року перед ПАТ "КБ "Надра", припиненою з 05 січня 2010 року.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2016 року, яку було постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено до журналу судового засідання, зустрічний позов ОСОБА_2 було об`єднано з позовом ПАТ "КБ "Надра" для спільного розгляду.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року у складі судді Братасюка В. М. позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 18 червня 2008 року № 1616\2008-Ф, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 152 600,65 доларів США, що еквівалентно 3 360 489, 26 грн, за процентами - 139 962,57 доларів США, що еквівалентно 3 082 180,28 грн, за пенею -110 100 грн, що є гривневим еквівалентом 5 000 доларів США.
У задоволенні решти позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 18 червня 2008 року припиненою з 22 травня 2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов банку до позичальника доведено й належно обґрунтовано, тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та процентами, яка утворилася внаслідок невиконання нею взятих на себе зобов`язань. У той же час, врахувавши матеріальне становище ОСОБА_1, суд зменшив розмір пені до 110 100 грн та відмовив у задоволенні вимоги про стягнення штрафу, вказавши, що за несвоєчасне виконання зобов`язання банком вже нарахована неустойка (пеня).
Визнаючи поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 18 червня 2008 року припиненою з 22 травня 2013 року, суд виходив з того, що пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання. Передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк пред`явлення кредитором вимоги до поручителя підлягає обчисленню з 21 листопада 2012 року, тобто з дня, коли ПАТ "КБ "Надра" отримало копію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2012 року про залишення його позову до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості без розгляду. Оскільки банк звернувся з цим позовом лише 27 вересня 2015 року, то зобов`язання за договором поруки слід вважати такими, що припинилися.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 09 червня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" відхилено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І. О. задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 09 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ "КБ "Надра" про визнання поруки припиненою скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 09 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення пені та штрафу залишено без змін.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року скасовано в частині вирішення позовних вимог уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості та в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.
Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту від 18 червня 2008 року № 1616/2008-Ф, що складає 152 600,65 доларів США (що еквівалентно 3 360 489, 26 грн) за тілом кредиту та 110 100 грн пені, що є гривневим еквівалентом 5 000 доларів пені за прострочення сплати кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
У задоволенні зустрічногопозову ОСОБА_2 до ПАТ "КБ "Надра" про визнання поруки припиненою відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки у 2009 році банк звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою про стягнення кредитної заборгованості в судовому, а не досудовому порядку, тобто кредитор в установленому законом порядку пред`явив вимогу до поручителя протягом строку дії поруки, тому висновок суду першої інстанції про те, що банк пропустив шестимісячний строк для пред`явлення позову до поручителя, у зв`язку із чим порука припинилася, є помилковим. Отже, суд вважав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.
При цьому, суд вважав, що оскільки строк на пред`явлення вимог до поручителя банком не пропущено, заборгованість за тілом кредиту у сумі 152 600,65 доларів США, а також пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 110 100 грн, що еквівалентно 5 000 доларів США стягнуто з ОСОБА_1, тому з врахуванням вимог частини другої статті 554 ЦК України зазначена сума повинна бути стягнута у солідарному порядку з боржника та поручителя ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" відмовити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що банк вперше звернувся до суду 05 серпня 2009 року про видачу судового наказу, чим змінив строк виконання основного зобов`язання, а з позовом у цій справі - тільки у серпня 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Проте, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, не надав цьому факту жодної правової оцінки.
Також, вважає, що його порука є припиненою, оскільки банк не заявив до нього вимог протягом шести місяців з отримання копії ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2012 року про залишення позову банку до нього та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості без розгляду.
Крім того, вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є недостатньо мотивована.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного суду від 13 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 червня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра", яке змінило назву на ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1616/2008-Ф, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 154 144,58 доларів США під 14,49 % річних з кінцевим терміном повернення до 12 червня 2028 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 18 червня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів і неустойки.
07 серпня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області видав судовий наказ № 2-н-866/09, яким стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 1616/2008-Ф у розмірі 1 400 488,78 грн.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2009 року вказаний наказ було скасовано.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 вересня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 1616/2008-Ф у розмірі 1 427 771,17 грн.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року скасовано вказане заочне рішення та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2012 року позовну заяву ВАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
За наданим банком розрахунком, станом на 22 липня 2015 року, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 366 040 доларів США, що еквівалентно 8 060 735,59 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 152 600,65 доларів США, за процентами - 139 962,57 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 58 062,32 доларів США, штраф, передбачений пунктом 5.3 договору - 15 414,46 доларів США.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю.
Щодо припинення договору поруки
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.