1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України


13 травня 2020 року

м. Київ


справа № 127/4177/18

провадження № 61-47215св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,


учасники справи:

позивач - заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа - Луко-Мелешівська сільська рада Вінницького району Вінницької області,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області в складі судді Борисюк І. Е. від 31 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області в складі колегії суддів: Панасюка О. С., Ковальчука О. В., Медвецького С. К. від 18 жовтня 2018 року,


ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року заступник прокурора Вінницької області звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі рішення 10 сесії 22 скликання Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 04 грудня 1996 року ОСОБА_1 02 січня 2001 року та ОСОБА_2 19 лютого 1998 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки, які відповідно до інформації відділів у Вінницькому районі від 27 жовтня 2017 року та у м. Вінниці від 13 жовтня 2017 року Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області територіально розташовані у межах м. Вінниці. Крім того, на 10 сесії 22 скликання Луко-Мелашківської сільської ради Вінницького району Вінницької області 04 грудня 1996 року будь-які рішення щодо передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірних земельних ділянок чи видачі державних актів на них не приймались, а земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги річки без назви - лівої притоки річки Південний Буг. 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А. посвідчено договори купівлі-продажу цих земельних ділянок, укладені між ОСОБА_1, ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_3 (покупець).

Просив: визнати недійсним державний акт серії ВН № 1001 від 02 січня 2001 року щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000 :03:054:0027 площею 0,6985 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та державний акт серії ВН № 330 від 19 лютого 1998 щодо права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 05101100000:03:137:0001 та 0510100000:03:137:0024 загальною площею 0,2581 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати земельну ділянку площею 0,9566 га з кадастровим номером 0510100000 :03:054:0029, що знаходиться по АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Вінницької міської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки спірні земельні ділянки розташовані на території м. Вінниці, то Луко-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області не мала повноважень ними розпоряджатись, але як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Вінницька міська рада могла дізнатися про порушення свого права 22 грудня 2006 року - стосовно земельної ділянки ОСОБА_2, з того моменту, коли вона звернулася до міської ради щодо надання роз`яснень з приводу можливості об`єднання земельних ділянок, і 08 червня 2007 року - стосовно земельної ділянки ОСОБА_1, з моменту подання нею до міської ради запиту щодо роз`яснення чи входить її земельна ділянка до меж м. Вінниці.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про відмову в позові за пропуском позовної давності, зазначив, що з моменту виникнення у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки відповідно у 1998 та 2001 роках Вінницька міська рада, у випадку неналежного виконання делегованих повноважень її виконавчим органом, повинна була довідатись про порушення її права та/або особу, яка його порушила, однак з позовом заступник прокурора Вінницької області звернувся лише в лютому 2018 року.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Вінницької області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 18 жовтня 2018 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи суди пов`язали перебіг позовної давності з 2006 роком, коли відповідачі зверталися до Вінницької міської ради за роз`ясненням щодо можливості об`єднання спірних земельних ділянок. У той же час, у цих зверненнях не міститься будь-яких даних, що могли свідчити про порушення законодавства при отриманні у власність спірних ділянок, і на підставі яких Вінницька міська рада могла б провести перевірку і встановити їх наявність. З огляду на викладене початком перебігу позовної давності є не день коли відповідачі звернулися до Вінницької міської ради за роз`ясненням щодо можливості об`єднання спірних земельних ділянок, а день коли раді стало відомо про порушення вимог законодавства, а саме лише після 21 грудня 2016 року з дня внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином судами належним чином не встановлено, з якого часу Вінницька міська рада дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, ураховуючи конкретні обставини справи. А висновки судів гуртуються лише на припущеннях щодо обізнаності ради про порушення її прав. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову з мотивів пропуску позовної давності судами не враховано, що право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У січні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області (з урахуванням доповнень), у якому просять зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначають, що прокурор і позивач не надали жодних доказів на обґрунтування своїх тверджень про те, що позивач до 26 грудня 2016 року не знав і не міг знати про обставини цієї справи.

Узагальнені доводи відповідей на відзив

У січні та лютому 2019 року на адресу Верховного Суду від прокуратури Вінницької області надійшла відповіді на відзив відповідачів, у якому заявник просить вищевказану касаційну скаргу задовольнити, а доводи відповідачів, зазначені у відзиві на касаційну скаргу, не приймати до уваги. Зазначає, що Вінницька міська рада могла дізнатися про порушення свого права лише після 21 грудня 2016 року з дня внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано цивільну справу № 127/4177/18 з Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2020 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 02 січня 2001 року, виданим Луко-Мелешівською сільською радою, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1001, ОСОБА_1 на підставі рішення 10 сесії 22 скликання Луко-Мелешівської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 04 грудня 1996 року належала земельна ділянка площею 0,6985 га, розташована на території Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,2581 га, яка розташована на території Луко-Мелашківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право приватної власності на землю від 19 лютого 1998 року).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали у власність (продали) ОСОБА_3 земельні ділянки під номером б/н, загальною площею 0,6985 га, кадастровий номер якої 05101000000:03:054:0027, загальною площею 0,0951 га, кадастровий номер якої 0510100000:03:054:0024, загальною площею 0,1630 га, кадастровий номер якої 0510100000:01:137:0001, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені земельні ділянки територіально відносилися і відносяться до меж м. Вінниці, що підтверджується повідомленнями Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.21-237\109-17 від 13 жовтня 2017 року і № 0-2-0.6-108/2-18 від 04 січня 2018 року та Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 706/405-17-0.20 від 27 жовтня 2017 року.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


................
Перейти до повного тексту