Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 522/2189/17-ц
провадження № 61-20599св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.(суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
позивач, який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: дочірнє підприємство "Дирекція Верстатобуд", товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Ідеал", Державний нотаріус Третьої Одеської державної нотаріальної контори Пінігіна Тетяна Миколаївна, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2018 року в складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Погорєлової С. О.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: дочірнє підприємство "Дирекція Верстатобуд" (далі - ДП "Дирекція Верстатобуд"), товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Ідеал" (далі - ТОВ "Ідеал"), про визнання права власності в порядку спадкування за законом та виселення.
Позовна заява мотивована тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1, яку ОСОБА_6 не встиг оформити належним чином у зв`язку з хворобою. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, є позивач ОСОБА_1 та її син - позивач з самостійними вимогами ОСОБА_2 за життя з 2005 року, як перший і єдиний інвестор, здійснив фінансування будівництва спірної квартири та був першим інвестором (пайщиком) відповідно до угоди від 29 жовтня 2005 року про заміну сторони у зобов`язанні № 1/3/40, укладеної між забудовником ДП "Дирекція Верстатобуд", СПД ОСОБА_7 та ОСОБА_6, у зв`язку із чим, ОСОБА_6 став стороною - пайщиком у вищезазначеному договорі про пайову участь в будівництві в частині фінансування будівництва спірної квартири № 40, що підтверджується пунктом 2 вказаної угоди, та ним 29 жовтня 2005 року повністю профінансована спірна квартира.
Указаний об`єкт інвестування, відповідно до умов пункту 2.1 вищевказаної угоди, повинен був введений в експлуатацію до кінця 4-го кварталу 2008 року, однак був зданий в експлуатацію у 2010 році. Після здачі в експлуатації об`єкту інвестування, ТОВ "Житлово-експлуатаційна компанія Ідеал", яке надає послуги мешканцям спірного будинку уклала угоду по утриманню будинків, споруд і прибудинкової території у житловому будинку по АДРЕСА_4 з ОСОБА_6 як власником квартири № 40 .
Вважала, що після смерті ОСОБА_6, яким за життя був сплачений повністю пайовий внесок за спірну квартиру, його спадкоємці вона та ОСОБА_2 прийняли спадщину, оскільки вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Вона являючись дружиною ОСОБА_6 і спадкоємицею першої черги за законом, звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка.
15 серпня 2013 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові суми на підставі довідки підприємства ДП "Дирекція станкостроя" у розмірі 168 928, 00 грн. Однак нотаріус при оформлення спадкової справи не зазначив інших спадкоємців та з даного приводу нічого не роз`яснила їй про порушення спадкових прав її сина ОСОБА_2, який не відмовлявся від своєї частки у спадщині після смерті свого батька, та будь-яких відповідних заяв з указаного приводу він не подавав. Після подання нею позову до суду, відкриття провадження у вказаній справі та направлення судом ухвали про відкриття провадження на адресу відповідача ОСОБА_3, остання разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 27 лютого 2017 року зареєстрували право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 .
Вважала, що указані факти стверджують про незаконні дії відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо спірного майна, а саме істотного ускладнення захисту майнових прав позивача та приховання спірного майна. Зважаючи на ту обставину, що нотаріусом не було оформлене спадкове майно на спірну квартиру, позивач ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
Враховуючи вищевикладене та уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 просила: встановити факт прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщини у порядку спадкування за законом у рівних частках квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 серпня 2013 року, видане державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори, яка складається із грошової суми, яка була внесена згідно з угодою про заміну сторони в обов`язку від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40 до каси підприємства ДП "Дирекція станкостроя" у розмірі 168 928,00 грн, що належали ОСОБА_6, в частині успадкування ОСОБА_1 грошової суми, яка була внесена згідно з угодою про заміну сторони в обов`язку від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40 до каси підприємства ДП "Дирекція станкостроя";
визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду № 1/3/40 про відступлення до угоди про заміну сторони у зобов`язанні від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40;
скасувати акт приймання-передачі квартири від 20 серпня 2013 року;
визнати незаконним та скасувати свідоцтва про право власності на спірну квартиру, видане на ім`я ОСОБА_4 ;
скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на зазначену квартиру;
визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право власності у рівних частках на спірну квартиру;
виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
19 травня 2017 року ОСОБА_2, як особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору подав до суду позов до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ДП "Дирекція Верстатобуд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Третьої одеської державної нотаріальної контори Пінігіна Т. М., ОСОБА_5, про скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсними і скасування додаткової угоди та акту прийому-передачі квартири, скасування права власності на квартиру, визнання права власності в порядку спадкування за законом. 27 лютого 2018 року ОСОБА_2 надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, зазначаючи, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його батьком, він, як спадкоємець першої черги, не відмовлявся від своєї частки у спадщині, яка у відповідності до вимог частини п`ятої статті 1268 ЦК України належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, та будь-яких відповідних заяв з указаного приводу до Третьої одеської державної нотаріальної контори не надавав. Тобто після смерті ОСОБА_6, яким за життя був сплачений повністю пайовий внесок за спірну квартиру, його спадкоємці ОСОБА_1 та він прийняли спадщину, оскільки вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1, дружина ОСОБА_6 як спадкоємець першої черги, яка прийняла спадщину, звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на все майно, яке належало ОСОБА_6 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, однак 15 серпня 2013 року державний нотаріус Пінігіна Т. М. замість видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на квартиру № 40, видала свідоцтво про право на спадщину за законом лише на грошові суми, яка були вказані у довідці ДП "Дирекція станкостроя".
Вважав, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та державний нотаріус Пінігіна Т. М. скористалися тяжкою хворобою ОСОБА_1, яка з 2008 року хворіє на онкологічне захворювання, проходила відповідне лікування, що призвело до порушення її пам`яті та потребувала негайного хірургічного втручання, спонукали її укласти 16 серпня 2013 року додаткову угоду № 1/3/40 про відступлення до угоди про заміну сторони у зобов`язанні № 1/3/40 від 29 жовтня 2005 року на вкрай невигідних умовах, тим самим позбавивши ОСОБА_1 права на отримання належної їй за законом спадщини у вигляді спірної квартири після смерті її чоловіка. Також він звертав увагу на те, що померлий ОСОБА_6 здійснив повне фінансування спірної квартири № 40, а тому за життя набув право власності на квартиру.
Вважав, що єдиним способом поновити порушені права позивача є звернення до суду з вимогами про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2013 року, видане державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори та визнання недійсним в частини суми, яка була внесена згідно угоди про заміну сторони в обов`язку від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40 до каси підприємства ДП "Дирекція станкостроя" у розмірі 168 928, 00 грн, що належало ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання недійсним додаткову угоду від 16 серпня 2013 року за №1/3/40 про відступлення до угоди про заміну сторони у зобов`язанні від 29жовтня 2005 року №1/3/40, відповідно до якої ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 прийняла на себе права та зобов`язання першого; визнання незаконним та скасування акту прийому-передачі квартири № 40 від 20 серпня 2013 року в частини передачі та прийняття ОСОБА_4 у власність 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на квартиру №40, та визнання за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частки спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2017 року об`єднано в одне провадження позовну заяву третьої особи, який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 з первісним позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2017 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_4 у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ДП "Дирекція Верстатобуд", ТОВ "Житлово-експлуатаційна компанія "Ідеал" про визнання права власності в порядку спадкування за законом, виселення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності та поновленій строк для подання до суду позову (з урахуванням уточнень позовних вимог) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ДП "Дирекція Верстатобуд", ТОВ "Житлово-експлуатаційна компанія "Ідеал", про визнання права власності в порядку спадкування за законом та виселення, як такий, що пропущено з поважної причини.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщини у рівних частках квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 серпня 2013 року, зареєстроване в реєстрі за № 6-994, видане державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Пінігіною Т. М., в частині грошової суми, яка була внесена згідно з угодою про заміну сторони в обов`язку від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40 до каси підприємства ДП "Дирекція станкостроя" у розмірі 168 928,00 грн, що належало ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі листа ДП "Дирекція станкостроя" від 15 серпня 2013 року за № 155.
Визнано недійсною додаткову угоду від 16 серпня 2013 року № 1/3/40 про відступлення до угоди про заміну сторони у зобов`язанні від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40, відповідно до якої ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 прийняла на себе права та зобов`язання першого.
Визнано незаконним та скасований акт прийому-передачі квартири № 40 від 20 серпня 2013 року в частині передачі та прийняття ОСОБА_4 у власність 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_5 . Визначено порядок виконання рішення суду.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1, загальною площею 80 кв. м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано поважною причину пропуску позовної давності та поновлено строк позивачу для звернення до суду з указаним позовом.
Визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 серпня 2013 року, зареєстроване в реєстрі за №6-994, видане державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Пінігіною Т. М., в частині грошової суми, яка було внесена згідно з угодою про заміну сторони в обов`язку від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40 до каси підприємства ДП "Дирекція станкостроя" у розмірі 168 928,00 грн, що належало ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі листа ДП "Дирекція станкостроя" від 15 серпня 2013 року за №155.
Визнано недійсною додаткову угоду від 16 серпня 2013 року №1/3/40 про відступлення до угоди про заміну сторони у зобов`язанні від 29 жовтня 2005 року №1/3/40, відповідно до якої ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 прийняла на себе права та зобов`язання першого.
Визнано незаконним та скасовано акт прийому-передачі квартири № 40 від 20 серпня 2013 року в частині передачі та прийняття ОСОБА_4 у власність трикімнатної квартири АДРЕСА_5 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 80 кв. м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено порядок виконання рішення суду.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори при видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом було порушено право на спадщину спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_2, який не відмовлявся від своєї частки у спадщині після смерті свого батька, та будь-яких відповідних заяв з указаного приводу до нотаріальної контори не подавав, внаслідок чого державний нотаріус Пінігіна Т. М. позбавила ОСОБА_2 як спадкоємця першої черги за законом права на спадщину після смерті його батька, що призвело до порушення статті першої протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу рівності сторін на спадкування. Крім того, суди, визнаючи додаткову угоду від 16 серпня 2013 року № 1/3/40 про відступлення до угоди про заміну сторони у зобов`язанні від 29 жовтня 2005 року № 1/3/40 недійсною, виходили із того, що угода погоджена підписом від імені директора ДП "Дирекція Верстатобуд" Фещенко М. В., який не мав на те будь-яких повноважень, відтак підписуючи указану додаткову угоду директор ДП "Дирекція Верстатобуд" недобросовісно, знаючи про обмеження повноважень, що з 25 червня 2013 року на підставі реєстраційних дій, внесених державним реєстратором Зубар О. І. припинено ДП "Дирекція Верстатобуд" у зв`язку із ліквідацією, а тому повноваження щодо управління справами юридичної особи перейшли до ліквідаційної комісії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у задоволеній частині позовів та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовів у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, належним чином не дослідили надані докази у їх сукупності та здійснили інші численні процесуальні порушення, що унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій також безпідставно було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давності, оскільки правова необізнаність позивача, або ті обставини, що позивач протягом певного часу хворіла не можна вважати поважними причинами, оскільки ці обставини суттєво їй не перешкоджали у доступі до суду, з огляду на те, що хвороба позивача суттєво не заважала їй вчасно, протягом трьох років звернутися за захистом своїх прав до суду, що не вимагало тривалого часу, пов`язаних з подачею позову. Також вважала, що судами неправильно застосовано положення статей 215, 1216, 1218, 1301 ЦК України до спірних правовідносин, та передчасно, без встановлення відповідних обставин було застосовано роз`яснення, викладені у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування".
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними й обґрунтованими, а тому просив суд залишити їх у силі, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 20 грудня 2003 року у м. Одеса укладений договір № 1 про пайову участь в будівництві та підготовці до нього, між ДП "Дирекція верстатобуд" в особі директора Фіщенка М. В., діючого на підставі статуту і Акціонерною рибопромисловою компанією, предметом якого стало співробітництво сторін з інвестування підготовки будівельної площадки, проектування будівництва, розробки і забезпечення проектно-кошторисної документації і будівництва житлового комплексу з вбудованими офісними приміщеннями і паркінгами за адресою: АДРЕСА_1, в якому розташована квартира АДРЕСА_5 ).
25 листопада 2004 року в м. Одесі укладена угода про заміну сторони в зобов`язанні між ДП "Дирекція верстатобуд" в особі директора Фіщенка М. В., діючого на підставі статуту і Акціонерною рибопромисловою компанією та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 (далі - СПД ОСОБА_7 ) предметом якого стало передача Акціонерною рибопромисловою компанією СПД ОСОБА_7 комплексу прав та зобов`язань, які належать Акціонерній рибопромисловій компанії за договором № 1 про пайову участь у будівництві від 20 грудня 2003 року в частини фінансування будівництва житлового комплексу з вбудованими офісними приміщеннями і паркінгами за адресою: АДРЕСА_8, а СПД ОСОБА_7 стає стороною - Пайщиком у договорі № 1 про пайову участь в будівництві від 20 грудня 2003 року.