Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 756/8156/18
провадження № 61-48774 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - Стащук Володимир Анатолійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Стащука Володимира Анатолійовича, на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва у складі судді Диби О. В. від 29 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А. від 03 грудня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У червні 2018 року представник ОСОБА_4 - адвокат Стащук В. А. звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову
у вигляді арешту на будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, заборонивши проводити дії, пов`язані з його відчуженням, накладеного ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2005 року про забезпечення позову у цивільній справі № 2-63/2007
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
за договором позики.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Оболонського районного суду
м. Києва від 21 вересня 2005 року було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок та земельну ділянку площею
0,0419 га, розташовані за вищезазначеною адресою.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 14 березня 2018 року
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 вказану ухвалу в частині накладення арешту на земельну ділянку скасовано, а в задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Зазначав, що він не був учасником процесу, однак його права порушені, так як будинок, на який накладено арешт, розташований на земельній ділянці заявника. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд не пересвідчився, чи належить вказане майно відповідачу на праві власності. Арешт на майно було накладено на будинок, який не належав стороні у справі. Жодного правовстановлюючого документу на будинок під час постановлення ухвали про арешт будинку не існувало і не могло бути,
а лише згодом протягом 2006-2013 років новий власник земельної ділянки,
а саме ОСОБА_4,збудував та зареєстрував за собою право власності на даний будинок.
Ураховуючи викладене, представник ОСОБА_4 - адвокат Стащук В. А., просив суд заяву задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року
у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 - адвоката Стащука В. А., відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять відомостей про те, що станом на 21 вересня 2005 року будинок,
на який накладено арешт, належав ОСОБА_4 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану представником Стащуком В. А., залишено без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосудом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
При цьому апеляційний суд зазначив, що садовий будинок, з якого просить зняти арешт ОСОБА_4, на момент вжиття заходів забезпечення позову був збудований та знаходився на земельній ділянці ще до набуття заявником права власності на неї на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2005 року.
Також ОСОБА_4 не є учасником справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, а відтак і не має права звертатись до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку, визначеному статтею 158 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_4 - адвокат
Стащук В. А.,посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_4 задовольнити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 756/8156/18 із Оболонського районного суду
м. Києва та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини,
що мають значення для справи, неправильно дослідили права ОСОБА_4, який не є боржником перед позивачем і за рахунок арештованого майна неможливо здійснити стягнення за виконавчим провадження, так як майно, на яке було накладено арешт, є особистою власністю ОСОБА_4, який не був стороною у справі.
Вказує, що зняття арешту з земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок, не дає ОСОБА_4 в повній мірі користуватися та розпоряджатися даним будинком, та порушує його конституційні права, як власника.
Зазначає, що суди, ухвалюючи судові рішення, належним чином не пересвідчилися, кому саме належить спірне майно. При цьому арешт було накладено на будинок, який не належав стороні у справі, жодного правовстановлюючого документу на будинок під час винесення судового рішення про арешт на будинок не існувало.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду подано відзив від ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому зазначено,
що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті відповідно до вимог законодавства, тому просить залишити їх без змін,
а касаційну скаргу - без задоволення.