1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


12 травня 2020 року

м. Київ

справа № 759/2543/17

провадження № 61-34563 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1,

суб`єкти оскарження: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олег Ярославович, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Крачинський Сергій Станіславович,

заінтересована особа (стягувач) - публічне акціонерне товариство

"ОТП Банк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2017 року у складі судді Миколаєць І. Ю. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва

від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д.,

Оніщука М. І., Немировської О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст скарги


16 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою

на рішення та дії головних державних виконавців відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи О. Я.,

Крайчинського С. С. (далі - державний виконавець Гречуха О. Я., державний виконавець Крайчинський С. С.).

В обґрунтування скарги зазначала, що 27 січня 2012 року державним виконавцем Крайчинським С. С. відкрито виконавче провадження

з примусового виконання виконавчого листа № 2-1156-1/10, виданого

13 травня 2011 року на підставі заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2010 року, яким з неї

та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором

від 30 травня 2008 року № ML-009/321/2008.

08 жовтня 2013 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна: нежилого приміщення № 84-аптечні, лікувально-діагностичні заклади, загальною площею 95,4 кв м, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" виготовило звіт про оцінку майна від 20 липня 2016 року № 16 047.

05 вересня 2016 року головним державним виконавцем Гречухою О. Я. призначено рецензування звіту про оцінку майна до приватного підприємства "Консалтингова група "Агро експерт", сертифікат

від 08 вересня 2014 року № 16891/14. Згідно із заявкою від 19 січня

2017 року № 952/9 нежилі приміщення направлено до державного підприємства "Сетам" для їх реалізації.

Вказувала, що нерухоме майно є предметом іпотеки за договором

від 30 травня 2008 року, а тому дії державного виконавця

Крайчинського С. С. щодо складання акту опису й арешту майна суперечать статтям 33, 41 Закону України "Про іпотеку", частині сьомій статті 51

Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, визначення вартості оцінки предмету іпотеки могло бути здійснено в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки

або за взаємною згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем,

які відсутні, тому дії державного виконавця Гречухи О. Я. щодо прийняття звіту про оцінку майна є незаконними.

Зазначала, що про наявність акту опису й арешту майна від 08 жовтня

2013 року дізналася 10 лютого 2017 року під час ознайомлення

з матеріалами виконавчого провадження, а тому строк на подання скарги на дії державного виконавця Крайчинського С. С. щодо складання акту опису й арешту майна від 08 жовтня 2013 року підлягає поновленню.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просила суд: поновити їй строк для подання скарги на дії державного виконавця Крайчинського С. С. щодо складання акту опису й арешту майна від 08 жовтня 2013 року; визнати вказані дії державного виконавця неправомірними та скасувати акт опису

й арешту майна від 08 жовтня 2013 року; визнати неправомірними дії державного виконавця Гречухи О. Я. щодо прийняття звіту про оцінку майна від 20 липня 2016 року № 16 047 та недійсним звіт про оцінку майна

від 20 липня 2016 року № 16 047, а також зобов`язати державного виконавця Гречуху О . Я. призначити іншого оцінювача для визначення оцінки не рухомого майна в рамках виконавчого провадження № 30906248.


Короткий зміст ухвали суду першої інстанції


Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня

2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для звернення зі скаргою на рішення та дії державного виконавця відмовлено.

Скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк для подання скарги було пропущено заявником без поважних причин, а наведені

ОСОБА_1 підстави для його поновлення безпідставні.

При цьому заявник не просить поновити їй строк на звернення зі скаргою щодо вимог, які стосуються звіту про оцінку майна від 20 липня 2016 року.


Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції


Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ознайомився з матеріалами виконавчого провадження

28 березня 2014 року, а копія звіту про оцінку майна від 20 липня 2016 року направлялася 04 серпня 2016 року на адресу ОСОБА_1 .


Короткий зміст судових рішень суду касаційної інстанції


Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Додані до скарги матеріали повернуто заявнику.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 19 лютого 2018 року відкрито провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 759/2543/17 із Святошинського районного суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 19 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року скасовано, справу передано до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі (провадження № 61-6697зпв18).


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року скасувати,

направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 06 червня 2018 року відкрито провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 759/2543/17 із Святошинського районного суду міста Києва, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.


Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій

не враховано, що акт опису й арешту майна від 08 жовтня 2013 року їй під підпис не вручався, про його наявність вона дізналася у лютому 2017 року,

що свідчить про наявність підстав для поновлення процесуального строку. Факт ознайомлення її представника з матеріалами виконавчого провадження не свідчить про те, що вказаний акт знаходився у матеріалах справи на момент ознайомлення з ними. При цьому копії відповідних документів боржник не отримував, у матеріалах справи відсутні докази отримання боржником чи його ознайомлення з актом опису й арешту майна.

Щодо позовних вимог, які стосуються звіту про оцінку майна від 20 липня

2016 року, зазначає, що строк подання скарги в цій частині не пропущено.


Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.


Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України

від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено,

що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких

не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку,

що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту