ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2020 року
Київ
справа №808/9101/15
адміністративне провадження №К/9901/37887/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2016 (суддя - Нестеренко Л.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 (головуючий суддя - Уханенко С.А., судді: Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М.) у справі №808/9101/15 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Алекс і Алекс Будівельно-Монтажна Група" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2015 року Приватне підприємство "Алекс і Алекс Будівельно-Монтажна Група" (далі - позивач, підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 №00040822/2, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 19257,50грн, у тому числі: 15406,00грн за основним платежем та 3851,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість з огляду на те, що господарські операції з реалізації позивачу його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" товарів (будівельні матеріалами) здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність проведених операцій, чим спростовується висновок податкового органу щодо порушення Приватним підприємством "Алекс і Алекс Будівельно-Монтажна Група" положень податкового законодавства. За викладеного, позивач вказує, оскільки факт здійснення поставок товару підтверджено документально, а також доведено подальше його використання у межах господарської діяльності позивача, підстави для висновку про порушення підприємством податкової дисципліни та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний адміністративний суд, виходили з протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки належними первинними документами, які також були предметом позапланової виїзної перевірки, підтверджено настання реальних правових наслідків за результатом господарських операцій позивача з його контрагентом, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю підприємства. Суди також зауважили, що недотримання податкової дисципліни контрагентом позивача не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 у справі №808/9101/15, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Алекс і Алекс Будівельно-Монтажна Група" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" за період липень 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 15406,00грн за липень 2014 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 01.12.2014 №1766/08-28-22-12/32068536 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 №0004082212, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 19257,50грн, з яких: 15406,00грн за основним платежем та 3851,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Фактичною підставою для проведення Приватному підприємству "Алекс і Алекс Будівельно-Монтажна Група" вказаних донарахувань, став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" з огляду на удаваність укладених правочинів, тобто таких, які не спрямовані на настання реальних правових наслідків. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на податкову інформацію отриману відносно контрагента позивача, за результатом аналізу якої встановлено відсутність інформації про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" трудових ресурсів, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, обладнання та сировини, що необхідно для здійснення фінансово господарської діяльності підприємства; відсутність вказаного суб`єкта господарювання за місцезнаходженням; неможливість відстеження товарного балансу контрагента позивача та здійснення операцій купівлі-продажу товару; не підтвердження Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" податкового кредиту по ланцюгу придбання від контрагентів-постачальників та податкових зобов`язань підприємства. На переконання контролюючого органу, дані факти свідчать про відсутність реального вчинення господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, в тому числі й поставки вантажу для позивача.
Також, стверджуючи про безтоварний характер проведених між сторонами взаємовідносин, контролюючий орган вказує на відсутність розумних економічних причин у здійсненні документованих операцій, їх ділової мети, а також посилається на відсутність документів, які могли б підтвердити якість товару, що постачався, його фактичне транспортування, що ставить під сумнів правомірність формування позивачем даних податкового обліку. Контролюючий орган вважає, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, у періоді, в якому проводилася перевірка, позивач (покупець) на підставі договору поставки №1/07 від 15.07.2014 мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" (покупець) по придбанню товару (будівельні матеріали). Згідно умов вказаного договору продавець зобов`язується своєчасно поставити та передати товар, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити будівельні матеріали в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах передбачених цим договором. Поставка товару здійснюється протягом п`яти робочих днів з моменту отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження.
Судами також встановлено, що Приватним підприємством "Алекс і Алекс Будівельно-Монтажна Група" у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час позапланової виїзної перевірки, зокрема, договір поставки товару; податкові накладні; видаткові накладні; рахунки-фактури; платіжний документи щодо розрахунку за поставлену продукцію; видатковий касовий ордер виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" на підставі договору поставки та квитанцію до прибуткового касового ордера; довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року; договір про виконання робіт (підряду).
Судами також встановлено, що товар придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" було використано позивачем в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, про що зазначено у акті перевірки та не заперечувалося контролюючим органом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" з огляду на відсутність належного документального підтвердження фактичного проведення господарських операцій з поставки, а саме сертифікатів якості товару та товарно-транспортних накладних, що ставить під сумнів реальність проведених операцій. Відповідач вказує, що перевіркою отриманих матеріалів відносно контрагента позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки; відповідачем встановлено відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФІЯ-ТРАНЗИТ" за місцезнаходженням, а такоож відсутність у останнього об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання. На думку контролюючого органу, в розглядуваному випадку формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом є неправомірним.
8. У свою чергу Приватне підприємство "Алекс і Алекс Будівельно-Монтажна Група" не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
9.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
9.3. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
9.4. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
9.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
9.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
10. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 1.
10.1.1 Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
10.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
10.2. Пункт 2 статті 3.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
10.3. Стаття 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.