ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №804/3513/17
адміністративне провадження №К/9901/41818/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (судді: Суховаров А.В. (головуючий), Головко О.В., Ясенова Т.І.)
у справі № 804/3513/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДПРОДУКТ ЛТД"
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДПРОДУКТ ЛТД" (далі - ТОВ "ФУДПРОДУКТ ЛТД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року №0000301201.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20 червня 2017 року відмовив у задоволенні адміністративного позову з огляду на правомірність прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 жовтня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким задовольнив адміністративний позов ТОВ "ФУДПРОДУКТ ЛТД": визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року № 0000301201.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність факту виникнення податкових зобов`язань виключає обов`язок складати і реєструвати податкову накладну, а відтак і відсутні підстави для накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію помилково складеної податкової накладної.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року.
На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган зазначив, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не здійснюється в автоматичному режимі, а лише при свідомому власноручному заповненні платником податків електронної форми, що, в свою чергу, виключає можливість помилковості реєстрації податкової накладної без вини платника податків. Також відповідач зауважив, що будь-який розрахунок коригування до податкової накладної, зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, не видаляє таку податкову накладну з реєстру та не впливає на дату її реєстрації; такі відомості (дата виписки податкової накладної, дата її граничного терміну реєстрації, дата її фактичної реєстрації) в Єдиному реєстрі податкових накладних залишаються за будь-яких обставин, а тому під час проведення камеральної перевірки перевіряються саме означені дані.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
20 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
02 травня 2019 року на адресу Верховного Суду від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 804/3513/17 на підставі пункту 5 частини першої статті 238 КАС України, якою передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі, зокрема, припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Позивач зазначає, що 19 вересня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 12241110014075291 про припинення юридичної особи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ФУДПРОДУКТ ЛТД" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за вересень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 29 листопада 2016 року № 3568/04-61-12-01/40095357, згідно з яким встановлено порушення позивачем статті 120-1 Податкового кодексу України, що полягає в порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2016 року, а саме податкова накладна від 07 вересня 2016 року № 146 на суму податку на додану вартість 1 020 835,00 грн (граничний термін реєстрації - 22 вересня 2016 року) зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 28 вересня 2016 року (6 днів затримки реєстрації).
25 січня 2017 року на підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 0000301201, відповідно до якого на позивача накладено штраф у розмірі 102 083,50 грн за затримку реєстрації податкової накладної від 07 вересня 2016 року № 146.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.