ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2020 року
Київ
справа №127/16579/16-а
адміністративне провадження №К/9901/32138/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту міського господарства Вінницької міської ради Пурдика Г.Н. про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Гуменюка К.П. від 31 серпня 2016 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Боровицького О. А., Матохнюка Д.Б., Сапальової Т.В. від 12 грудня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до директора Департаменту Міського господарства Вінницької міської ради Пурдика Г.Н. (далі - директор Департаменту, відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача звільнити прохід загального користування та усунути/демонтувати встановлену загорожу хвіртку/браму або видати припис власникам домоволодінь, прохід між якими було перекрито.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що встановлення загорожі хвіртки/брами між будинками порушує його права як власника та перешкоджає вільному проходу до свого домоволодіння.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що усунення порушених прав позивача відповідачем у спосіб, який він просить здійснити, не віднесено до його компетенції, як органу місцевого самоврядування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій допустили суттєве порушення норм процесуального права, а саме - не дослідили безпосередньо рішення загальних зборів будинку, на підставі якого нібито вирішено встановити спірну загорожу.
Від директору Департаменту відзиву чи заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу до суду подано 5 січня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/16579/16-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 127/16579/16-а за касаційною скаргою ОСОБА_1 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 є приватним багатоквартирним (4 квартири) і обладнаний окремими входами до кожної квартири з вулиці.
13 лютого 2016 року біля 12 год. позивач став свідком монтажу співвласниками домоволодіння хвіртки/брами на проході загального користування між будинками за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
22 червня 2016 року позивач звернувся із заявою до директора Департаменту міського господарства Вінницької міської ради ОСОБА_2, в якій просив останнього усунути (зробити демонтаж) хвіртки/брами, змонтованої мешканцями на проході загального користування між будинками, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Відповідями директора Департаменту міського господарства Вінницької міської ради Пурдика Г.Н. від 16 травня 2016 року, 15 червня 2016 року, 29 червня 2016 року позивачу було повідомлено, що житлові будинки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 є приватними будинками. В ході розгляду звернення встановлено, що хвіртка між приватними будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 влаштована на підставі рішення загальних зборів мешканців цих будинків (шість "за" із шести мешканців).
У даних відповідях директором департаменту зазначено, що для вільного доступу до території загального користування позивач може здійснити у наступні способи: отримати у сусідів ключ від хвіртки; відкрити прохід через трасу; в обхід будинку АДРЕСА_3. Також у відповідях зазначено, що враховуючи той факт, що будинки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 є приватними багатоквартирними, позивачу було запропоновано налагодити добросусідські відносини з сусідами, або звернутися до суду, оскільки розгляд даного питання не відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження Департаменту міського господарства Вінницької міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про благоустрій населених пунктів" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
З метою створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорони навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного благополуччя населення та забезпечення належного контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Вінниці, керуючись статтею 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", для здійснення контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Вінниці, частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням Вінницької міської ради від 1 березня 2011 року № 104 затверджено Правила благоустрою території міста Вінниці (далі - Правила).