ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №539/2048/17
адміністративне провадження №К/9901/16869/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (ухвалену у складі колегії суддів: Калитки О.М., Кононенка З.О., Калиновського В.А.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі також - відповідач), в якому просив:
- скасувати рішення Лубенського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №272 від 18 липня 2017 року, яким було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, згідно заяви та довідки про заробітну плату, виданої Арбітражним керуючим ВАТ Лубенське АТП 15355 №48/2 від 14 лютого 2006 року, як незаконне;
- зобов`язати Лубенське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та сплачувати позивачу пенсію, відповідно до довідки №48/2 від 14 лютого 2006 року із заробітної плати 1966,59 крб за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 1 липня 1986 року по 31 липня 1986 року, виданої Арбітражним керуючим ВАТ Лубенське АТП 15355, починаючи з 22 червня 2017 року з урахуванням сплаченого.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач незаконно та безпідставно відмовився перерахувати йому пенсію на підставі довідки про заробітну плату, виданої Арбітражним керуючим ВАТ Лубенське АТП 15355 № 48/2 від 14 лютого 2006 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно не врахував довідку про заробітну плату, видану Арбітражним керуючим ВАТ Лубенське АТП 15355 №48/2 від 14 лютого 2006 року, та безпідставно не перерахував пенсію.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасовано постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в довідці ВАТ "Лубенський м`ясокомбінат" №48/2 від 14 лютого 2006 року не зазначено, на підставі яких первинних документів зроблено розрахунок заробітної плати позивача.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи не підтверджено сплату страхових внесків із заробітної плати, нарахованої в зоні відчуження, тобто фактична виплата позивачу заробітної плати не є підтвердженою.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розрахунок заробітної плати позивача для обчислення пенсії із заробітку в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, наведений ВАТ "Лубенський м`ясокомбінат" у довідці № 48/2 від 14 лютого 2006 року, є необґрунтованим, а отже вказана довідка не є належною підставою для перерахунку пенсії позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та направити справу на новий розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 14 лютого 2006 року №48/2, виданої Арбітражним керуючим ВАТ Лубенське АТП 15355, на підставі первинних документів, які знаходилися на підприємстві.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №539/2048/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 13 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №539/2048/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
З 14 січня 1986 року по 16 лютого1994 року позивач працював в Лубенській АК 2216, яка в подальшому була перейменована у ВАТ Лубенське АТП 15355, звідки 1 червня 1986 року був призваний на військові збори та направлений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував з 1 червня 1986 року по 15 серпня 1986 року.
Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він знову повернувся до попереднього місця роботи, де йому була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
22 червня 2017 року позивач звернувся із заявою до Лубенського об`єднаного УПФ України Полтавської області про перерахунок його пенсії відповідно до довідки №48/2 від 14 лютого 2006 року про заробітну плату за період роботи на ЧАЕС із 1 липня 1986 року по 31 липня 1986 року, на що отримав відмову від 18 липня 2017 року №272 у проведенні перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки про заробітну плату.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції та доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року відповідає, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII) обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.