ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №607/6563/16-а
адміністративне провадження №К/9901/15973/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 листопада 2016 року (ухвалену у складі судді Дзюбича В.Л.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: Пліша М.А., Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі також - відповідач), в якому просив визнати неправомірною бездіяльність та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, з урахуванням відомостей, які містяться в копії довідки ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" від травня 2007 року; копіях розрахункових листків ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" за 1986 рік, копії витягу з наказу управління внутрішніх справ Тернопільського облвиконкому від 4 червня 1986 рік №067, а також у копії довідки Тернопільського об`єднаного міського військового комісаріату від 21 грудня 1990 року №4/671; копії довідки ВО "Тернопільський комбайновий завод" від 21 жовтня 1992 року; копії довідок управління Міністерства внутрішніх справ Тернопільської області від 22 червня 1993 року №5/6/332; від 14 лютого 1997 року №33/18; копії довідки Тернопільського об`єднаного міського військового комісаріату від 11травня 2011 року №4/113; копії довідки територіального управління МНС України в Тернопільській області від 4 грудня 2012 року №1-37; копії довідки Тернопільського об`єднаного міського військового комісаріату від 4 червня 2013 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно витягу із протоколу №4 засідання Комісії із визначення даних про заробітну плату працівників у зоні відчуження в 1986-1990 роках у Тернопільській області при Тернопільській обласній державній адміністрації від 28 лютого 2013 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі довідки про заробітну плату, одержану за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження під час виконання службових обов`язків з 7 червня 1986 року по 2 липня 1986 року, оскільки з наданих документів, зокрема довідки Територіального управління МНС України Тернопільській області від 4 грудня 2012 року №1-10/293, немає можливості встановити час перебування в зоні відчуження помісячно.
У зв`язку із чим, суди попередніх інстанцій, враховуючи, що регіональною комісією при Тернопільської облдержадміністрації відмовлено позивачу у видачі вказаної довідки, а із відповідною заявою про передачу документів на розгляд центральної комісії ОСОБА_2 не звертався, дійшли висновку, що у Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу без довідки про заробітну плату, виданої відповідною комісією з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки №368 від травня 2007 року, первинних документів та нормативних актів по оплаті праці в зоні ЧАЕС. Відтак посилання судів попередніх інстанцій на необхідності отримання позивачем з метою перерахунку пенсії повторної по відношенню до раніше поданої довідки про заробітну плату, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із застосуванням саме порядку, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України №886 від 26 вересня 2012 року, є помилковим.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №607/6563/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 13 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №607/6563/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 11 червня 2012 року Тернопільською обласною державною адміністрацією, і з 18 квітня 2007 року до 10 червня 2012 року отримував пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) з урахуванням норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З 11 червня 2012 року позивачу призначено пенсію по інвалідності 3 групи у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII).
10 та 17 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявами про визначення розміру його пенсійного забезпечення із врахуванням довідки ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" від травня 2007 року (в тому числі, з урахуванням відомостей про виплату у 1986 року заробітної плати у кратному розмірі - 526,50 радянських карбованців, у липні 1986 року заробітної плати у кратному розмірі - 994,50 радянських карбованців) та копій розрахункових листків ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" за 1986 pік.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 листопада 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII) обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Згідно з частиною першою статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року (далі - Постанова №1210) затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі- Порядок №1210).