ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №822/3190/17
адміністративне провадження №К/9901/52462/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017 (суддя Петричкович А.І.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 (головуючий суддя Залімський І.Г., судді: Сушко О.О., Смілянець Е. С.) у справі №822/3190/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" (далі - ТОВ "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 12.10.2017 №1385-17.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Хмельницькій області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі 822/3190/17.
Ухвалою суду від 13.05.2020 справу призначено до розгляду у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 14.05.2020.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що Податковий кодекс України розмежовує поняття грошового та податкового зобов`язання. Оскільки позивачем не у повному обсязі виконано свій обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань, платнику правомірно було нараховано пеню.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін, наполягаючи на правильному застосуванні судом апеляційної інстанцій до спірних правовідносин норм матеріального права.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акту перевірки № 1317/22-01-14-10/03576798 від 17.07.2017 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2017 року: №0006701410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 131332,75грн, в т.ч. 110774грн за податковими зобов`язаннями та 20558,75грн за штрафними санкціями; №0006721410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 207593,75грн, в т.ч. 166075грн за податковими зобов`язаннями та 41518,75грн за штрафними санкціями.
Податкові повідомлення-рішення від 30.08.2017 року №0006701410 та №0006721410 отримані позивачем 12.09.2017.
Позивач у повному обсязі сплатив грошові зобов`язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, в десятиденний строк з дня отримання цих рішень, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2017 за №235 на суму 131332,75грн, від 19.09.2017 за №241 на суму 137593,75грн та від 19.09.2017 за №1840 на суму 70000грн.
22.09.2017 ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України нараховано позивачу пеню, обчислену на суму занижень податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 19552,30грн, що підтверджується карткою особового рахунку позивача. Згідно розрахунку пені, така була нарахована за період з 11.03.2015 по 21.09.2017 на суми виявленого заниження податкового зобов`язання за звітний період.
Також 22.09.2017 ГУ ДФС у Хмельницькій області нараховано позивачу пеню, обчислену на суму занижень податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 81106,89 грн., що підтверджується карткою особового рахунку позивача. Згідно розрахунку пені, така була нарахована за період з 02.03.2015 по 21.09.2017 на суми виявленого заниження податкового зобов`язання за звітний період.
12.10.2017 відповідачем була виставлена ТОВ "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" податкова вимога від року № 1385-17 на суму податкового боргу (пеня) в розмірі 95204,07грн.
Позивач не погодився з діями відповідача щодо формування нарахування товариству пені, вважаючи вимогу податкового органу протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог товариство посилалось на те, що ним своєчасно сплачено донараховану контролюючим органом суму грошового зобов`язання, а тому підстави для нарахування пені відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у відповідача відсутні.
Спір у даній справі виник щодо періоду нарахування пені за умови донарахування суми грошового зобов`язання контролюючим органом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що позивачем здійснено погашення визначених у отриманих ним податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов`язань протягом строку, встановленого статтею 57 Податкового кодексу України. При цьому, положеннями статті 129 Податкового кодексу України не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження грошових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження. Отже, підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017), підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції на час нарахування пені та формування податкової вимоги) не міг бути застосований контролюючим органом для розрахунку пені у визначеному відповідачем розмірі.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Частиною першою пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.