ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2020 року
Київ
справа №826/10482/15
адміністративне провадження №К/9901/45741/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Погрібніченка І.М. від 19 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П., Костюк Л.О. від 27 квітня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "УФС", відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44982 від 4 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ПАТ "КБ "УФС", оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку);
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивача не включено до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду без визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, оскільки відсутні визначені цим Законом підстави для визнання договору банківського вкладу № 44982 від 4 липня 2014 року нікчемним та застосування наслідків нікчемності до цього правочину.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС", оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "КБ "УФС" та ОСОБА_1 від 4 липня 2014 року № 44982; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено неправомірність прийнятого Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" рішення, оформленого наказом "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів" від 18 листопада 2014 року № 6, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "КБ "УФС" та позивачем.
При цьому, суди дійшли до висновку, що оскільки інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, а Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткова інформація про позивача не надавалася, тому підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Фонду включити позивача до загального реєстру вкладників відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 26 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/10482/15, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС", однак розгляд справи цим судом закінчено не було.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/10482/15 за касаційною скаргою Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" надійшло клопотання про забезпечення участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що між ПАТ "КБ "УФС", як банком, та позивачем, як вкладником, 4 липня 2014 року укладено договір № 44982, за умовами якого банк приймає від вкладника та вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у розмірі 190000 грн у тимчасове строкове користування на строк до 4 жовтня 2014 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування у розмірі, встановленому пунктом 1.2 договору.
Згідно з пунктом 1.3 договору датою внесення грошових коштів вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок у банку № НОМЕР_2 .
Відповідно до платіжного доручення № TR.59278.2117.373 від 10 липня 2014 року банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 190 000 грн на вкладний (депозитний) рахунок, який був відкритий відповідно до вказаного вище договору.
14 серпня 2014 року Постановою Правління НБУ прийнято рішення № 491 "Про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 листопада 2014 року № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" відкликано банківську ліцензію ПАТ "КБ "УФС" і розпочато процедуру ліквідації банку. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" строком на 1 рік, а саме з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "КБ "УФС", для отримання коштів вкладники з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
19 грудня 2014 року листом № 001/2832 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончаровим С.І. повідомлено позивача, що договір банківського вкладу № 44982 від 4 липня 2014 року та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що Уповноважена особа Фонду, приймаючи спірне рішення та вчиняючи оскаржувані дії щодо застосування наслідків нікчемності правочину та невключення позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, діяла у межах повноважень, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, Уповноважена особа Фонду зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що позивачем не визнано в судовому порядку договір, укладений між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", дійсним, як це передбачено статтею 215 Цивільного Кодексу України, що є обов`язковою передумовою для визнання дій Уповноваженої особи Фонду протиправними.
НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 14 серпня 2014 року № 491 "Про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1, відкритому відповідно до укладеного з банком договору банківського вкладу № 44982 від 4 липня 2014 року, знаходилась сума 190 480, 00 грн. Кошти надійшли від
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Згідно частини другої статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача не включено до переліку вкладників у зв`язку із визнанням нікчемними договору банківського вкладу (депозиту) № 44982 від 4 липня 2014 року та операцій з перерахування коштів за цим вкладом на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI та статті 228 ЦК України, з посиланням на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном держави.