Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 281/129/17 (провадження № 14-73 цс 20)
05 травня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 05 травня 2020 року повернула для розгляду колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, приватного нотаріуса Лугинського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Можарівської Наталії Володимирівни, треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки і піклування Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсними для розгляду касаційної скарги Лугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2019 року.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 28 квітня 2020 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з тих підстав, що справа містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Зокрема, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначила, що Верховний Суд України розглядаючи справу 360/2043/13-ц (провадження № 6-205 цс 14) в своїй постанові від від 24 грудня 2014 року не вказав на те, що проведення третіх прилюдних торгів суперечить Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення) і проведення їх не допускається.
2. Проте Верховний Суд України у постанові від 03 червня 2015 року у справі № 473/5784/13-ц (провадження № 6-72 цс 15) вирішуючи питання щодо правомірності процедури проведення третіх прилюдних торгів дійшов висновку про те, що проведення таких торгів суперечить Тимчасовому положенню. Разом з тим, нормами Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - в редакції Закону N 2677-VI від 04 листопада 2010 року) не заборонялося проведення третіх прилюдних торгів.
3. Крім того, колегія суддів зазначає, що в практиці Касаційного господарського та Касаційного цивільного судів у складі Верховного Суду існує різна практика стосовно допустимості/недопустимості проведення третіх прилюдних торгів.
4. У зв`язку із цим Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловив намір відступити від правових висновків щодо застосування норми права викладених у вищезазначеній постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 473/5784/13-ц (провадження № 6-72 цс 15) вважаючи, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - в редакції закону N 2677-VI від 04 листопада 2010 року) не заборонялося проведення третіх прилюдних торгів.
5. Велика Палата Верховного Суду приймаючи рішення про повернення для розгляду цієї справи колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного у складі Верховного Суду керувалася тим, що в ухвалі про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні мотиви необхідності відступлення від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 03 червня 2015 року у справі № 473/5784/13-ц (провадження № 6-72 цс 15). До того ж обставини, встановлені у постанові від 03 червня 2015 року не є подібними по відношенню до справи, яка є предметом розгляду.
6. Так, у постанові від 03 червня 2015 року у справі № 473/5784/13-ц (провадження № 6-72 цс 15) Верховний Суд України дійшов висновків про незаконність рішення суду щодо правомірності проведення прилюдних торгів на підставі встановлення сукупності порушень норм Тимчасового положення щодо проведення третіх прилюдних торгів, в тому числі, без сплати одним із учасників гарантійного внеску за участь у торгах, при цьому Верховним Судом України було наголошено, що такий гарантований внесок був сплачений вже після закінчення самих прилюдних торгів.
7. Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України ( далі -ЦПК України) Велика Палата Верховного Суду уповноважена відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
8. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
9. Отже, зазначені фактичні обставини у справі № 473/5784/13-ц (провадження № 6-72 цс 15) у своїй сукупності не є подібними до обставин даної справи, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду в зв`язку з чим матеріально-правове регулювання спірних правовідносин може бути різним.
10. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в обґрунтуванні ухвали про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду не зазначила в чому саме полягає виключна правова проблема у справі, яка розгл