Постанова
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 623/3346/17
провадження № 51-1124км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Слинька С.С.,Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої
ОСОБА_1 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від
13 червня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 січня
2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220320001381, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Савинці Балаклійського району Харківської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2, раніше
не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 червня
2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди
задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 140 530, 45 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов прокурора в інтересах Фінансового управління
Ізюмської міської ради задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 2170, 10 грн витрачених на лікування потерпілого
ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави вартість проведення судових експертиз у сумі 3958, 20 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він
18 серпня 2016 року, приблизно о 22:50, на законних підставах керуючи технічно справним автомобілем Opel Omega, р.н. НОМЕР_1, який належить
ОСОБА_5 , рухався по вул. Заводській в напрямку вул. Пролетарської в
м. Ізюмі, Харківської області.
В процесі руху ОСОБА_2, грубо порушив вимоги п.п. 1.2, 11.3 Правил дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з мопедом Viper Active ZS 50, без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного мопеду
ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, від яких останній помер у лікарні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2020 року вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову змінено, збільшено суму стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 коштів на відшкодування моральної шкоди до 200 000 грн.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про зміну вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного судуу зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Свої вимоги потерпіла мотивує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано звільнив ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закон України "Про амністію у 2016 році".
Також зазначає, що суд безпідставно не застосував до засудженого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що призвело до м`якості призначеного покарання.
Крім цього, вказує на те, що суд вирішуючи питання цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди необґрунтовано задовольнив його частково.
Вважає, що ухвала апеляційного суду в порушення вимог ст. 419 КПК України не містить обґрунтованих відповідей на доводи її апеляційної скарги в тому числі і в частині необхідності стягнення всієї суми заявленої нею в цивільному позові на відшкодування моральної шкоди.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу потерпілої засуджений ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор частково підтримав касаційну скаргу потерпілої в частині вирішення цивільного позову про відшкодування їй моральної шкоди та в частині м`якості призначеного засудженому покарання, зокрема не застосування до ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга потерпілої підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, зазначених у вироку, кваліфікація його дій у касаційній скарзі потерпілою не оспорюються.