Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 153/442/18
провадження № 61-46842св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Северинівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 07 червня 2018 року у складі судді Дзерин М. М. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 04 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М., Зайцева А. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Северинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , яка згідно із записами у погосподарській книзі № 7 була головою домогосподарства АДРЕСА_1, що розташовувалось на земельній ділянці розміром 0,49 га.
Після смерті ОСОБА_2 головою двору стала ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати ОСОБА_3 померла, після смерті якої відкрилась спадщина.
Вказувала на те, що в погосподарській книзі господарства за період 1950 - 1952 роки безпідставно змінено (виправлено) розмір земельної ділянки з 0,49 га на 0,25 га та викреслено прізвище голови сім`ї - ОСОБА_3 і записано ОСОБА_6 - сестру ОСОБА_3, яка в грудні 1950 року виїхала на проживання в Білоруську РСР, де проживала до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначала, що останнім головою домогосподарства була її мати - ОСОБА_3, яка впродовж свого життя опікувалася і займалася питаннями облаштування, догляду і впорядкування вказаної земельної ділянки.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії Северинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області щодо зменшення площі земельної ділянки, що належала домогосподарству АДРЕСА_1, з 0,49 га до 0,25 га та встановити розмір земельної ділянки в її початковій площі - 0,49 га; встановити факт користування земельною ділянкою площею 0,49 га ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт прийняття спадщини померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 у виді земельної ділянки розміром 0,49 га у с. Іваноково Ямпільського району Вінницької області; визначити їй додатковий строк тривалістю шість місяців для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 07 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 04 жовтня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог, не врахували, що зміни до погосподарської книги за 1950-1951 роки щодо зменшення площі земельної ділянки здійснені почерком, який не відповідав почерку, яким внесено решту записів. При цьому не зазначено дату внесення таких змін, а також відсутній підпис особи, яка вносила зміни.
Також суди не врахували, що на момент смерті у 1947 році ОСОБА_2 у домогосподарстві АДРЕСА_1 з останньою проживала ОСОБА_3, яка не відмовлялась від спадщини, а тому відповідно до положень ЦК УРСР 1922 року вважається такою, що прийняла спадщину.
Крім того, суди не врахували, що 25 травня 2018 року надіслала до суду першої інстанції заяву про відмову від позовної вимоги щодо визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки спадкова справа вже була відкрита. Однак суди розглянули вказану позовну вимогу.
При цьому суди не врахували, що відповідач не заперечував проти задоволення її позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Забілоччя Радомишльського району Житомирської області померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина.
З 07 вересня 2006 року і по день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована у м. Вишневе Києво-Святошинського району разом із дочкою ОСОБА_1
ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі 08 липня 2015 року Вишневою міською державною нотаріальною конторою Києво-Святошинського району Київської області була заведена спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 .
Згідно із записами погосподарської книги за 1947 - 1949 роки головою домогосподарства АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 з народження у 1883 році до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 1947 року головою домогосподарства стала ОСОБА_3, 1930 року народження. Відповідно до записів погосподарської книги за 1950 - 1952 роки ОСОБА_3 вибула в погосподарський НОМЕР_1. З 01 липня 1951 року головою домогосподарства стала ОСОБА_6,1927 року народження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Северинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області щодо зменшення площі земельної ділянки з 0,49 га на 0,25 га та встановлення розміру земельної ділянки в її початковій площі - 0,49 га
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 цього Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За змістом частин першої, шістнадцятої статті 46 Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради, за результатами розгляду питань віднесених до її компетенції рада приймає рішення, які фіксуються у протоколі сесії.
Вимагаючи визнати неправомірними дії органу місцевого самоврядування - Северинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області щодо зменшення прощі земельної ділянки з 0,49 га на 0,25 га, позивач не посилалась на прийняті органом місцевого самоврядування у відповідності і в порядку, передбачених Законом, рішення, а зазначала про безпідставне внесення виправлень в офіційні документи - погосподарські книги.
Погосподарські книги є письмовими доказами, які підлягають оцінці судом, в тому числі на предмет їх достовірності і не можуть бути самостійним предметом судового захисту відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Северинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області щодо зменшення площі земельної ділянки з 0,49 га на 0,25 га.
Щодо позовних вимог про встановлення факту користування ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, земельною ділянкою площею 0,49 га