Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 337/1799/16-ц
провадження № 61-1324св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"),
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 04 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком (далі - ВАТ КБ) "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 40 000 доларів США зі сплатою 16 % річних на строк до 20 листопада 2014 року.
Виконання позичальником зобов`язань за вказаним вище кредитним договором забезпечується договорами поруки від 04 грудня 2007 року, укладеними ВАТ КБ "ПриватБанк" з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з кожним окремо.
ОСОБА_1 свої обов`язки за кредитним договором належно не виконав, у зв`язку із чим станом на 23 березня 2016 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі 144 878,92 доларів США, яка складається з: 33 042,43 доларів США - заборгованість за кредитом; 46 152,21 долари США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 65 684,28 долари США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитом.
Ураховуючи наведене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 144 878,92 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 06 грудня 2016 року у складі судді Сидорової М. В. у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що банк в односторонньому порядку в порушення вимог статті 1056-1 ЦК України змінив розмір процентної ставки у сторону збільшення. Отже, банк здійснив нарахування заборгованості позичальнику з урахуванням збільшеної відсоткової ставки, що не узгоджується з умовами кредитного договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого до позовної заяви, у період з 21 липня 2009 року (дата збільшення процентної ставки) кошти, що надходити від позичальника, направлялись у тому числі на погашення відсотків за користування кредитом, розмір яких був збільшений банком неправомірно у односторонньому порядку.
З огляду на встановлені обставини необґрунтованого збільшення розміру відсоткової ставки, перевірити підстави, правильність та достовірність розрахунку заборгованості за кредитом суд не вбачав можливим.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази інформованості поручителів щодо збільшення обсягу їх відповідальності внаслідок збільшення процентної ставки, тому їх порука припинилася.
При ухваленні рішення місцевий суд не враховував доводи представника відповідачів щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 04 травня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 06 липня 2017 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 04 грудня 2007 року станом на 23 березня 2016 року у розмірі 72 407,62 доларів США, яка складається з: 30 556,09 доларів США - заборгованість за кредитом; 41 851,53 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, та пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитом - 930 374,69 грн.
У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 88 836,72 грн.
Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 04 травня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 06 грудня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано.
Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 грудня 2007 року № 14.14102 станом на вересень 2012 року у сумі 33 042,43 доларів США, як заборгованість за тілом кредиту; 8 102,20 доларів США, як заборгованість по процентах за користування кредитом; 1 416,23 доларів США, як пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором закрито.
У задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 січня 2013 року, яке набрало законної сили 02 лютого 2013 року, стягнута з ОСОБА_1 вся заборгованість, обрахована на той час, на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" за тим же договором, тому в частині вимог банку щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості станом на вересень 2012 року (на час подачі позову до суду, яка і була стягнута за рішенням суду) у сумі 33 042,43 доларів США, як заборгованість за тілом кредиту; 8 102,20 доларів США, як заборгованість по процентам за користування кредитом; 14 16,23 доларів США, як пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
У решті вимог апеляційний суд відмовив, у зв`язку з тим, що банк продовжував нараховувати проценти та пеню після дострокового повного стягнення заборгованості, тобто після закінчення строку дії договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно взяв до уваги рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 січня 2013 року, оскільки банк не отримував на підставі нього виконавчий лист, а жодного стягнення заборгованості не відбулося. Крім того, вказує, що у тій справі був інший склад учасників та інший розмір заборгованості, тому не можна вважати той позов тотожним з позовом у справі, яка переглядається.
Також вважає незаконним судове рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні процентів та пені, оскільки заборгованість за кредитним договором погашено не було, тому банк правомірно нараховував вказані платежі.
Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції незаконно розглянув справу у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, враховуючи ціну позову.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими, оскільки банк у 2012 році вже стягнув усю суму кредитної заборгованості з нього, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
У березні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду аналогічний за змістом відзив на касаційну скаргу, в якому також просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо постанови Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в частині, в якій провадження у справі було закрито
Частиною першою статті 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу