Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 339/34/17
провадження № 61-46949св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Прокуратура Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2017 року у складі судді Поляниці М. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Василишин Л. В., Мелінишин Г. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Позовна заява мотивована тим, що 22 липня 2011 року старшим слідчим Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області відповідно до заяв ОСОБА_2 проти нього та ще трьох осіб порушено кримінальну справу за частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 22 вересня 2011 року Долинський міжрайонний прокурор затвердив обвинувальний висновок, згідно з яким його обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, та направлено кримінальну справу на розгляд до Долинського районного суду Івано-Франківської області.
На час вручення йому копії постанови про порушення кримінальної справи він був курсантом факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Львівського державного університету внутрішніх справ, перебував на повному державному утриманні, самостійного заробітку не мав.
Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2016 року, його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 365 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.
Загальний розгляд кримінальної справи щодо нього тривав з 22 липня 2011 року, з дня порушення кримінальної справи, до 28 вересня 2016 року дня вступу вироку в законну силу. Загальний термін тривання кримінального провадження - 5 років 2 місяці 7 днів.
ОСОБА_1 вважає, що внаслідок незаконного порушення кримінальної справи йому завдано як майнову шкоду, яка виразилася у втраті заробітку, стягненні коштів за навчання, повторній оплаті за навчання в іншому навчальному закладі, так і моральну шкоду, яка проявилася в неправомірному притягненні до кримінальної відповідальності, порушенні строків розгляду кримінальної справи, погіршенні стану здоров`я, фізичних стражданнях, звільненні з числа курсантів і втраті мрії та професії. В результаті несправедливих обвинувачень принижено його ділову репутацію перед друзями, науково-педагогічними працівниками та керівництвом навчального закладу, що призвело до того, що він написав заяву про звільнення з числа курсантів за власним бажанням.
Незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури йому завдано майнову та моральну шкоду в розмірі 1 009 035 грн, яку просив стягнути з Державного бюджету України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 16 275 грн 15 коп., моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, - 595 200 грн.
У іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що обставини незаконного перебування позивача під слідством і судом підтверджуються матеріалами цивільної справи. Позивач як особа, стосовно якої постановлено виправдувальний вирок, має право на відшкодування заподіяної шкоди у розмірі та порядку, визначених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року апеляційні скарги першого заступника прокурора Івано-Франківської області та Державної казначейської служби України задоволено частково, рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2017 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 595 200 грн та витрат за надання правової допомоги у розмірі 3 000 грн змінено.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 298 720 грн та 1 550 грн за надання правової допомоги.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 в частині завдання йому моральної шкоди, проте не погодився із розміром моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, з огляду на те, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, що був установлений на час розгляду справи у розмірі 3 200 грн. У зв`язку зі зміною розміру моральної шкоди відповідно до вимог частини тринадцятої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підлягає зміні і розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, Прокуратура Івано-Франківської області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2017 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що прокуратурою готується касаційна скарга на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2018 року. За таких обставин поданий ОСОБА_1 позов про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, є передчасним.
Також судами попередніх інстанцій не враховано вимоги Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в частині дотримання принципу розумності та справедливості при визначені розміру моральної шкоди. Судами не зазначено, з огляду на які докази вони дійшли висновку про стягнення моральної шкоди, оскільки причинно-наслідкового зв`язку захворювань позивача та розслідування кримінальної справи відносно нього в ході судового розгляду не встановлено.
Судами попередніх інстанцій невірно встановлено термін тривання кримінального провадження щодо ОСОБА_1 - 5 років 2 місяці 7 днів, оскільки кримінальну справу порушено 22 липня 2011 року, а вирок у цій справі проголошено 03 червня 2016 року. За таких умов термін тривання кримінального провадження становив 4 роки 10 місяців 19 днів.
Крім того, при розрахунку моральної шкоди, яка підлягала відшкодуванню позивачу, суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленого в розмірі 3 200 грн, однак стягнув моральну шкоду в розмірі 298 720 грн, що на 50 % більше розміру мінімальної заробітної плати. Будь-якого обґрунтування присудження такого високого розміру відшкодування судом не наведено.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що посилання Прокуратури Івано-Франківської області на те, що строк кримінального провадження щодо нього закінчився в день постановлення виправдувального вироку Долинським районним судом Івано-Франківської області 03 червня 2016 року, не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки датою закінчення кримінального провадження є дата вступу в законну силу рішення у справі. Тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури Івано-Франківської області на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2017 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року і витребувано із Болехівського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 339/34/17.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга Прокуратури Івано-Франківської області не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
22 липня 2011 року постановою старшого слідчого Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України.
11 серпня 2011 року старшим слідчим Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2013 року ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2013 року вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд, в цей же суд в іншому складі суду.
Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2016 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 365 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, закрито.
Згідно із наказом Львівського держаного університету внутрішніх справ від 19 вересня 2011 року № 389 о/с рядового міліції ОСОБА_1, курсанта 4-го курсу з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції, звільнено з органів внутрішніх справ в запас за власним бажанням.
ОСОБА_1 з 22 травня 2013 року до 02 жовтня 2013 року перебував на обліку як безробітний в Болехівському міському центрі зайнятості.
Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року позов Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням, задоволено.