Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 201/10399/18
провадження № 61-2242св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про захист порушеного права, як члена сімʼї, визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та знаходження на утриманні, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд: захистити та визнати її право, як члена сім`ї ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким вона проживала однією сім`єю, як жінка та чоловік, та знаходилась на його утриманні з 2011 року до дня смерті; визнати факт її проживання з ОСОБА_5, як чоловіка та жінки; визнати факт її знаходження на утриманні ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2019 року у складі судді Антонюка О. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з 1996 року по день його смерті та факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_5 з 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довела належними, допустимими та достатніми доказами факт спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а також перебування на його утриманні з 2011 року та до дня смерті.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що підстави для задоволення всіх позовних вимог відсутні, так як вони не підтверджені належними доказами, проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за однією адресою не свідчить про характер їх відносин, як сімейних, та пов`язане, серед іншого, з відсутністю іншого місця проживання ОСОБА_1, про що нею зазначено в іншому позові до відповідачів про усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 .
Підстав вважати, що позивач перебувала на утриманні ОСОБА_5 апеляційний суд також не встановив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належну правову оцінку наданим нею доказам, а деякі докази зовсім не були оцінені.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно відніс цю справу до малозначних, враховуючи її значення для сторін спору.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права