Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 308/10989/15-ц
провадження № 61-39481св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2017 року у складі судді Лемак О. В. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 07 травня 2018 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Куштана Б. П., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 132/1006-р та додаткову угоду до нього від 20 квітня 2006 року, відповідно до яких остання отримала кредитні кошти у сумі 9 000 доларів США зі сплатою 11,8 % річних на строк до 18 квітня 2021 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 20 квітня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 132/10/06-р, відповідно до якого остання взяла на себе зобов`язання щодо належного виконання позичальником вказаного кредитного договору.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" (правонаступник АКІБ "УкрСиббанк") та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і по кредитному договору від 18 квітня 2006 року.
ОСОБА_2 порушила свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим банком направлялися вимоги боржнику та поручителю 10 серпня 2015 року та 11 серпня 2015 року про дострокове виконання зобов`язань, однак такі ними були проігноровані.
Станом на 31 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить суму 166 270,84 грн, з яких 140 391,39 грн - тіло кредиту та 25 879,46 грн - заборгованість по відсоткам.
Ураховуючи наведене, ПАТ "Дельта Банк" просило суд стягнути вказаний розмір кредитної заборгованості з поручителя - ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 07 травня 2018 року, позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2006 року у розмірі 166 270,84 грн, з яких: 140 391,39 грн - тіло кредиту, 25 879,46 грн - відсотки.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що банк належно виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а боржник та поручитель своїх обов`язків з повернення кредитних коштів не виконують, тому необхідно стягнути заявлену суму кредитної заборгованості з поручителя, до якого було заявлено позов.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову банку.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належну правову оцінку поданим банком доказам. Вважає, що позивач не довів сам факт видачі їй кредитних коштів.
Вказує, що порука ОСОБА_1 припинилася, оскільки вона не надавала згоди на укладення додаткової угоди від 01 квітня 2009 року, якою було збільшено обсяг зобов`язань поручителя.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного суду у складі судді Черняк Ю. В. від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" вирішено здійснити перерозподіл касаційних скарг що подані до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2017-2018 роках.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частини перша статті 554 ЦК України).