Постанова
Іменем України
14 травня 2019 року
м. Київ
справа № 756/15288/17
провадження № 61-1748св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шелнет",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 липня 2019 року у складі судді Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заявника
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Шелнет", про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування запису про реєстрацію права власності.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року у складі судді Шевчука А. В. відкрито провадження у справі.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявникові.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявник не виконав вимоги ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, тому, на підставі положень статей 185, 357 ЦПК України, його скаргу слід визнати неподаною та повернути.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що він не подавав вказану апеляційну скаргу. Вважає, що вона була подана від його імені кимось з інших учасників процесу.
Крім того, висновки суду про те, що ним отримано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, є помилковими, оскільки він у цей час перебував за межами України, тому не міг отримати копію вказаної ухвали.
Вказує, що через вказані дії його було позбавлено особистого права звернутися до апеляційного суду зі скаргою, тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати, а справу за спірною апеляційною скаргою треба передати для продовження розгляду, де він зможе реалізувати свої процесуальні права.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 402 ЦПК Українивизначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.