Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 395/633/16-ц
провадження № 61-40066 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Машинно-технологічна станція Ятрань",
третя особа - Новомиргородська районна державна адміністрація Кіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року у складі судді Орендовського В.А. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Письменного О. А., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-технологічна станція Ятрань" (далі - ТОВ "Машинно-технологічна станція Ятрань"), третя особа - Новомиргородська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що він на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 347413 є власником земельної ділянки, площею 6,73 га, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
01 вересня 2006 року між ним та ТОВ "Машинно-технологічна станція Ятрань" було укладено договір оренди землі № 92, за умовами якого він, як орендодавець, передав відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку, строком на 10 років. Строк дії правочину закінчується 25 жовтня 2016 року.
08 квітня 2016 року він направив відповідачу лист про повернення земельної ділянки після закінчення дії договору оренди землі, проте останнім його вимогу проігноровано.
Під час перевірки припинення обтяження на вищезазначену земельну ділянку він дізнався про те, що 14 листопада 2015 року реєстраційною службою Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі від 01 вересня 2006 року № 92, за умовами якої строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2023 року.
Згоди на пролонгацію дії договору оренди землі він не надавав, додаткову угоду не підписував, а лише на прохання відповідача на чистому аркуші паперу зробив власноручний напис та поставив свій підпис, на якому останній без його згоди виклав текст спірної додаткової угоди. Таким чином, його волевиявлення на укладення додаткової угоди відповідно до положень частини третьої статті 203 ЦК України, як власника земельної ділянки, не було вільним, тому на підставі статті 215 ЦК України цей правочин є недійсним.
Відповідач самовільно зайняв належну йому земельну ділянку, унаслідок чого він позбавлений можливості реалізувати своє право на володіння, розпорядження та користування власним майном.
Крім того, у договорі оренди землі та додатковій угоді до нього зазначено, що розмір орендної плати становить 2 % від нормативної грошової оцінки землі, що є порушенням істотних умов договору, так як розмір орендної плати не може бути меншим 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказані умови договору оренди землі та додаткової угоди порушують принцип добросовісності, існує істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків сторін, чим завдано шкоду орендодавцю.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 25 серпня 2015 року про зміну і доповнення договору оренди землі від 01 вересня 2006 року № 92; витребувати із чужого незаконного володіння відповідача на його користь земельну ділянку, площею 6,73 га, розташовану на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з висновком повторної комісійної судово-технічної експертизи документів державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 04 січня 2018 року у спірній додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки від 25 серпня 2015 року рукописні записи, підписи та електрофотографічні зображення нанесені у такій послідовності: першим виконаний друкований текст, другими - рукописні записи, третім - відбиток печатки ТОВ "Машинно-технологічна станція Ятрань". Ознак механічного впливу на рукописний текст не виявлено. Відмінностей у порядку нанесення друкованих текстів, рукописних записів, підписів та відбитків печатки між двома примірниками, які були надані для дослідження не виявлено.
Ураховуючи викладене, вказаний висновок повторної комісійної судово-технічної експертизи свідчить про те, що при укладенні спірної додаткової угоди існувало вільне волевиявлення та згода ОСОБА_1 на її укладення. Підпис позивача, як орендодавця, у додатковій угоді до договору оренди землі свідчить про те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх її істотних умов відповідно до положень статті 15 Закону України "Про оренду землі".
Позивач належними доказами не підтвердив, що він спірну додаткову угоду не підписував і у нього було відсутнє вільне волевиявлення на вчинення таких дій.
Висновок судово-технічної експертизи документів Кропивницього відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01 лютого 2017 року суд до уваги не взяв, оскільки експерт при застосуванні методу скобління у порушення вимог частин третьої та четвертої статті 108 ЦПК України дозволу суду на застосування такого методу не отримав, пошкодивши спірну додаткову угоду, що змінило властивості та первинний стан документа. Докази у справі в їх сукупності та взаємозв`язку спростовують цей висновок судово-технічної експертизи у частині послідовності нанесення печатного тексту, підписів сторін угоди, відбитку печатки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновок судово-технічної експертизи документів Кропивницього відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01 лютого 2017 року не є належним доказом, так як експерт при застосуванні методу скобління у порушення вимог частин третьої та четвертої статті 108 ЦПК України дозволу суду на застосування такого методу не отримав, пошкодивши оригінал спірної додаткової угоди, що змінило властивості та первинний стан документа.
Висновком повторної комісійної судово-технічної експертизи документів державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 04 січня 2018 року встановлено, що у спірній додатковій угоді тексти нанесені у такій послідовності: спочатку друкований текст, потім рукописні записи, підписи сторін, печатка.
ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено, що у нього було відсутнє волевиявлення на укладення спірної додаткової угоди до договору оренди землі, його підпис у цій додатковій угоді підтверджує той факт, що між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх її істотних умов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судово-технічної експертизи документів Кропивницього відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01 лютого 2017 року, в якому встановлено, що друкований текст у спірній додатковій угоді надруковано поверх рукописного тексту, є належним та допустимим доказом, а суд безпідставно не взяв його до уваги.
Висновком повторної комісійної судово-технічної експертизи документів державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 04 січня 2018 року є неповним та необ`єктивним, оскільки експертом не використовувався метод скобління, а було досліджено місця перетену шляхом використання огляду місць перетену під променями різного спектру довжини, який є методом лише зовнішнього огляду, та не надає можливості оглянути поверхню під тонером.
Зміст спірної додаткової угоди містить нестандарту форму та текст, написання якого позивач обґрунтовує складанням розписки на чистому аркуші паперу під час отримання орендної плати у натуральній формі, ОСОБА_1 цим текстом лише підтвердив, що він є власником земельної ділянки при отримані орендної плати. Відповідач у порушення положень статті 203 ЦК України отримав зразки рукописного тексту та підписів позивача з метою подальшого виготовлення спірної додаткової угоди. У позивача було відсутнє волевиявлення на укладення спірної правочину.
Доводи особи, яка подала відзив
У серпні 2018 року ТОВ "Машинно-технологічна станція Ятрань" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Позивачем відповідними доказами не підтверджено відсутності у нього волевиявлення на укладення спірної додаткової угоди до договору оренди землі. Висновком повторної комісійної судово-технічної експертизи документів державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 04 січня 2018 року підтверджено, що у спірному документі першим виконаний друкований текст, другим - рукописний.