ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №161/2437/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22139/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до рядового поліції роти № 2 батальйону № 1 м.Луцька Новосада Павла Васильовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамента патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 31 серпня 2016 року, прийняту у складі судді Панасюка С.П., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Шавеля Р.М. (головуючий), Бруновсьої Н.В., Гулида Р.М.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до рядового поліції роти № 2 батальйону № 1 м. Луцька Новосада Павла Васильовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамента патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.01.2016.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем йому не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, в зв`язку з чим від підпису в графі "права роз`яснено" він відмовився. Працівники поліції винесли постанову, не взявши до уваги його пояснення, відповідно до яких він здійснив зупинку в стані крайньої необхідності для перевірки стану 11-ти місячної дитини, яка почала дуже голосно кричати, при цьому вибрав перше можливе місце зупинки автомобіля для відвернення можливої шкоди здоров`ю дитини.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірної постанови.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 17.01.2015 відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ПС2 №802294 за те, що він 17.01.2016 о 11 год. 30 хв., в м.Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 8, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено" та визнано його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 250 грн.
5. Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Рожищенський районний суд Волинської області постановою від 31 серпня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, позов задовольнив.
7. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при винесені постанови про адміністративне правопорушення зі сторони особи, яка винесла постанову, допущено ряд процесуальних порушень, зокрема: не враховано особу порушника, ступінь його вини, не зазначено свідків, які були присутніми на місці події, не взято до уваги пояснення позивача, не роз`яснено права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, також не враховано характеру вчиненого правопорушення, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, судами зазначено, що позивач у розглядуваному випадку діяв у стані крайньої необхідності, оскільки його 11-місячна дитина була пасажиром та сиділа пристебнутою в дитячому автомобільному кріслі зліва на задньому сидінні, остання почала голосно кричати, тому для перевірки стану дитини і для відвернення можливої шкоди здоров`ю дитини, ОСОБА_1 вибрав перше за можливе місце зупинки автомобіля.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Департамент патрульної поліції подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
9. У скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судове рішення та ухвалити рішення про відмову в позові.
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що розгляд справи проведений із порушенням встановлених строків її розгляду. Окрім цього, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача був проведений із дотриманням вимог закону; позивачем не доведено його перебування у стані крайньої необхідності під час здійснення зупинки в зоні дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено". Також на той час в автомобілі позивача перебувала його дружина та 8-річний син, через що уявна небезпека могла бути усунута іншими засобами.
11. У запереченні на касаційну скаргу позивач вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
12. Відповідно до стаття 159 КАС України в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
13. За приписами частин першої, третьої статті 2 цього ж Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. Частини перша, друга статті 71 згаданого Кодексу визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
15. За змістом частини першої статті 99 КАС України у згаданій редакції звернення позивача до суду та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга зазначеної статті).
17. Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
18. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта зазначеної норми процесуального закону).
19. За правилами пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
20. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 КУпАП у згаданій редакції).