1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



14 травня 2020 року

Київ

справа №804/8020/16

адміністративне провадження №К/9901/33557/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,



розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Уханенка С.А., суддів: Богданенка І.Ю., Дадим Ю.М.)

у справі №804/8020/16

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

третя особа: Державна казначейська служба України,

про визнання протиправними дій та скасування повідомлення.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна казначейська служба України, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії та скасувати повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яніни Олексіївни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року №487/6;

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які виразились у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_1 повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року №487/6.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яніни Олексіївни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року №487/6;

- визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які виразилися у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_1 повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року №487/6. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №804/10264/15 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3 березня 2016 року виданий виконавчий лист №804/10264/15 про зобов`язання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві розглянути запит на інформацію ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 23 липня 2014 року, надавши на нього повну та обґрунтовану відповідь, а також запитувані документи.

6. Указаний виконавчий лист ОСОБА_1 пред`явила на примусове виконання до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 4 жовтня 2016 року.

7. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харитоновою Яніною Олексіївною 12 жовтня 2016 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з тим, що виконавчий лист не містить ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи.

8. Згідно з копією конверта, долученої позивачем до матеріалів справи, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року направлено позивачу 1 листопада 2016 року.

9. Вважаючи незаконними зазначені дії, рішення відповідача, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

10. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи є безумовною підставою для повернення такого виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання.

11. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з протилежного, а саме з того, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не можна вважати підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження згідно із Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21 квітня 1999 року та не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 2 червня 2016 року.

12. Такий висновок, вказав суд апеляційної інстанції, відповідає практиці Верховного суду України, викладеній у постанові від 25 червня 2014 року у справі №6-62цс14.

13. Також суд апеляційної інстанції констатував, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене 12 жовтня 2016 року, було направлене позивачу 1 листопада 2016 року, тобто з пропуском трьох робочих днів, що підтверджується копією конверту, яка міститься в матеріалах справи.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Відповідач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим.

15. Відповідач зазначає, що з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 2 червня 2016 року, а також "Інструкції" у старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яніни Олексіївни не було інших варіантів дій, окрім того, як повернути виконавчий документ стягувачеві.

16. Також відповідач наголошує, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби не було порушено триденний строк з моменту пред`явлення до виконання виконавчого документа для направлення стягувачу повідомлення про неприйняття його до виконання.

17. Отже, підсумовує відповідач, дії державного виконавця при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року ВП №52604742 є правомірними, такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства, тому спірна постанова не підлягає скасуванню.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

19. Спірні правовідносини у справі виникли з приводу законності повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання у разі незазначення в ньому ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, а також з приводу дотримання державним виконавцем триденного строку повернення виконавчого документа, якщо він не відповідає вимогам, передбаченим законом.

20. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (чинного на момент пред`явлення виконавчого листа №804/10264/15 до виконання), а також Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (чинного на момент винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання).


................
Перейти до повного тексту