ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №240/12/17
адміністративне провадження №К/9901/33581/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Бахмутського батальйону Державної патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанта Данковцева Олексія Валерійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 23 січня 2017 року, прийняту у складі судді Попович І.А. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Компанієць І.Д. (головуючий), Блохіна А.А., Ястребової Л.В.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського Бахмутського батальйону Державної патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанта Данковцева Олексія Валерійовича про скасування постанови серії АР №950026 від 31.12.2016 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що постанова відповідача є незаконною, оскільки складена на місці зупинки автомобілю, а не місцем знаходження органу, який уповноважений розглядати такі справи; відповідач не ознайомив в повному обсязі позивача з його правами до складання постанови; відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Постановою серії АР №950026 від 31.12.2016 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст..121 ч.6 КУпАП за те, що керуючи автомобілем ВАЗ 11183 номерний знак НОМЕР_1 31.12.2016 о 18.00 годин в темну пору доби по вул. Радянської Конституції в смт. Олександрівка Донецької області, біля будинку №7, порушив вимоги п.2.9 "в" ПДР, а саме - в зазначеному автомобілі в темну пору доби був неосвітлений номерний знак.
5. За скоєння правопорушень позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
6. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Олександрівський районний суд Донецької області постановою від 23 січня 2017 року позовні вимоги задовольнив частково.
7.1. Постанову серії АР № 950026 від 31.12.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень - скасував в частині накладення адміністративного стягнення в сумі 170 гривень, звільнив позивача від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю діяння і обмежив усним зауваженням, в іншій частині постанову залишив без змін.
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що скоєне позивачем адміністративного правопорушення є малозначним з урахуванням приписів ст.22 КУпАП, в зв`язку з чим скасував постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в частині накладення адміністративного стягнення в сумі 170 грн. та обмежився усним зауваженням.
9. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 28 березня 2017 року скасував постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 23 січня 2017 року та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив.
10. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що відповідач обґрунтовано та законно прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
10.1. Разом з тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що до компетенції суду не належить розгляд питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративні правопорушення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати постанову відповідача серія АР №338364 від 16.11.2016 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не було досліджено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, не прийнято до уваги відсутність будь-яких фактичних даних, які вказують на вчинення саме ним адміністративного правопорушення.
13. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".
20. Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
21. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
22. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
23. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
24. Відповідно до підпункту 2.9.(в) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
25. Частиною шостою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
26. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
27. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
28. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
29. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
30. Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
31. Стаття 69 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.