ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №815/94/17
адміністративне провадження №К/9901/15137/19, № К/9901/15227/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/94/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова Віктора Івановича, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова Віктора Івановича, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Шеметенко Л.П., судді: Стас Л.В., Турецька І.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивачі звернулися до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова Віктора Івановича, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просили:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, що виразилася у не забезпеченні публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини в ніч з 27 на 28 серпня 2016 року у с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області,
1.2. визнати протиправними дії Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району, що виразилися в публічному оголошенні на зборах мешканців с. Лощинівка про те, що представники ромської національності вчиняють злочини у селі, що їх необхідно виселити, а також у оформленні та оголошені рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка "Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області",
1.3. стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області та Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова В.І. солідарно на відшкодування завданої моральної шкоди по 100000,00 гривень на користь кожного позивача, загальна сума моральної шкоди становить 700000,00 гривень.
2. Позов обґрунтовано тим, що з 27-28 серпня 2016 року і по теперішній час порушені і продовжують порушуватися, на думку позивачів, їх права на особисту недоторканість; власність, мирне володіння своїм майном; недоторканість житла; вільний вибір місця проживання; не бути підданими дискримінації. Зазначені порушення стали можливими у результаті протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області; протиправних дій Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова В.І.
2.1. Щодо бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області позивачами зазначається, що 27-28 серпня 2016 року у селі Лощинівка Одеської області, місцеві жителі здійснили руйнування, пошкодження житлових будинків та майна проживаючих у селі ромів, зокрема, позивачів. Ці протиправні дії супроводжувалися погрозами та змушуваннями покинути с. Лощинівку ромами, які там проживали. Результатом вказаних дій стали руйнування житла позивачів, як представників ромів, та примусове їх виселення з їх домівок у с. Лощинівка, де вони проживали останні 10 років. Позивачі вказують, що поліцію повідомили про правопорушення телефоном. Проте, незважаючи на це, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області була допущена протиправна бездіяльність, у зв?язку з чим стало можливим скоєння правопорушень стосовно позивачів, спричинення їм матеріальної та моральної шкоди. Вказують, що співробітники Головного управління Національної поліції в Одеській області були присутні на місці події, але замість того, щоб виконувати свої службові обов`язки, не втручалися у події, стояли осторонь, не намагаючись припинити дії правопорушників та перешкодити завданню матеріальної шкоди позивачам. Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не здійснено дій, спрямованих на реалізацію покладених на нього законом обов`язків.
2.2. Щодо протиправності дій Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова В.І. позивачі зазначають, що в порушення вимог національного законодавства Паскалов В.І. замість того, щоб відповідно до закону та в умовах ситуації, що склалася 27-28 серпня 2016 року, забезпечити здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, стосовно недопущення порушення прав позивачів - представників ромської національності, які проживали у с. Лощинівка, навпаки, вчинив дії, які призвели до примусового виселення останніх, за відсутності законних підстав для цього. Так, позивачі вказують, що на зібранні мешканців села Лощинівка 28 серпня 2016 року Паскалов В.І. виступив перед особами, що зібралися, з промовою про те, що проблеми з представниками ромської національності давно назрівали у селі. Він зазначив, що роми, як дорослі, так і діти, вчиняють у селі протиправні дії, а також оголосив, що єдине бажання, яке у нього є, як і у інших представників громади, щоб роми не проживали у с. Лощинівка. Крім того, Паскалов В.І. оформив, підписав та оголосив на зібранні рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка "Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше непроживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області".
2.3. Щодо відшкодування завданої моральної шкоди позивачі зазначили, що у результаті протиправних дій та бездіяльності відповідачів, вони втратили свої будинки та житло, здатність жити в нормальних умовах, пересуватися селом. Всі потерпілі проживають в обмеженому, переповненому, непристосованому житлі, вимушені звертатися до лікарів та психологів. Вказані обставини спричиняють їм моральну шкоду, яку кожен з позивачів оцінює у 100000,00 грн.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправними дії Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області щодо оформлення та оголошення рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка "Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області".
3.2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3.3. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не обґрунтовано з посиланнями на конкретні норми законодавства та не підтверджено належними та допустимими доказами факту протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області та відсутності належної організації роботи підпорядкованих йому територіальних підрозділів Національної поліції України, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо незабезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини в ніч з 27 на 28 серпня 2016 року у селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області відсутні.
3.4. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова В.І. щодо оформлення та оголошення рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка "Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області", суд першої інстанції виходив з того, Лощинівський сільський голова як головна посадова особа територіальної громади відповідного села, підписавши та оголосивши вказане рішення, яке містить ознаки дискримінації по відношенню до представників ромської національності, фактично діяв всупереч вимогам статті 24 Конституції України, статті 5 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, статей 6, 12 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки нормами вказаної статті передбачено, що сільський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, якими заборонені будь-які прояви дискримінації за ознакою етнічного (національного) походження.
3.5. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що твердження позивачів про те, що Лощинівський сільський голова Ізмаїльського району Одеської області Паскалов В.І. на зборах мешканців села Лощинівка публічно оголошував про те, що представники ромської національності вчиняють злочини у селі та що їх необхідно виселити під час судового розгляду справи жодними належними та допустимими доказами підтверджені не були, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
3.6. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області та Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова В.І. солідарно на відшкодування завданої моральної шкоди по 100000,00 гривень на користь кожного позивача, у загальній сумі 700000,00 гривень, задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не доведено спричинення моральної шкоди.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.
4.1. Визнано протиправними дії Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області щодо оформлення та оголошення рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка "Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області".
4.2. Стягнуто з Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди по 10000,00 гривень кожному.
4.3. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, що виразилася в незабезпеченні публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини з 27 на 28 серпня 2016 року у с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області.
4.4. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди по 10000,00 гривень кожному.
4.5. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.
4.6. В задоволенні позову ОСОБА_7 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова Віктора Івановича, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди відмовлено.
4.7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з помилковості висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивачів про стягнення на їхню користь завданої моральної шкоди, а також з доведеності протиправності бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, Лощинівський сільський голова Ізмаїльського району Паскалов Віктор Іванович, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулися з касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просять скасувати це судове рішення у вказаній частині та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.
5.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував всіх дійсних обставин справи, оскільки неповно їх встановив та не звернув увагу на їхні доводи та подані на їх підтвердження належні докази. Також суд неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, у зв?язку з чим дійшов хибного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, в порушення норм процесуального права суд неправильно оцінив наявні в матеріалах справи докази.
6. Головне управління Національної поліції в Одеській області подало відзив на касаційні скарги, за змістом якого висловило згоду з викладеними в касаційній скарзі Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова Віктора Івановича доводами, а також висловило часткову незгоду з доводами скарги Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області щодо відсутності правових підстав покладати на неї відповідальність за цим позовом. Повідомило свою думку про правильність висновків суду першої інстанції щодо вирішення справи по суті, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
7. 27 серпня 2016 року в селі відбулися масові заворушення через зґвалтування і вбивство дівчинки 2007 року народження 20-річним парубком ромської національності, який пізніше був затриманий. Місцеві мешканці громили будинки ромів, один дім спалили. Ромам вдалося завчасно покинути село, тому вони не постраждали. На охорону громадського порядку до села прибули співробітники Головного управління Національної поліції в Одеській області.
8. Наступного дня на народному віче мешканці села зажадали виселення з Лощинівки всіх ромів. Ця вимога була підтримана керівництвом Ізмаїльської районної державної адміністрації. З особами ромської національності, що мешкали в селі, була досягнута домовленість - їм гарантували можливість мирно забрати свої речі і виїхати з Лощинівки.
9. Представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Оксана Філіпішина засудила дії місцевої влади.
10. Крім цього, щодо дій або бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області встановлено наступне.
11. У селі мешкало близько 50 ромів.
12. 27 серпня 2016 року о 19:30 годині до чергової частини Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло повідомлення про те, що цього дня по АДРЕСА_9 зібралися місцеві мешканці, які були обурені вбивством дівчинки ОСОБА_9 та агресивно настроєні проти ромських сімей. За підозрою у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення було затримано місцевого мешканця ОСОБА_10 .
13. У повідомленні невідомої особи до чергової частини Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області містилася інформація про те, що мешканці с. Лощинівка в кількості 50-60 осіб, обурені злочином, пошкодили будинки (розбили скло на вікнах та зламали огорожу) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. 14 . Того ж дня, о 19.45 годині, до чергової частини Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_9, місцеві мешканці в кількості близько 80 осіб пошкодили паркани, камінням розбили скло на вікнах за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 та намагались підпалити майно в будинку АДРЕСА_5 (підпалили диван, який загасили власними силами). Постраждалих немає, ромські сім`ї село залишили.
15. Інформацію про зазначену подію (збір громадян) було зареєстровано до ЄО Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 13480.
16. В результаті цих дій пошкоджено будинки, в яких мешкали позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які розташовані за адресами: АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8,
АДРЕСА_5, АДРЕСА_4. 17 . Зазначені події відбулись у вихідний день (субота) та у вечірній час. Особовий склад Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції знаходився поза службою. В зв`язку з викладеним, т.в.о. начальника Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції капітаном поліції Суржик О.В., відповідно до статті 2 Закону України "Про Національну поліцію", з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав та свобод громадян, інтересів суспільства та держави, прийняте рішення про направлення на місце події всього наявного на робочому місці особового складу (10 поліцейських), а саме: старших інспекторів Ізмаїльського ВП ГУНП капітана поліції Масіча П.С., капітана поліції Карайнакі І.Г., майора поліції Тудорана А.Д., капітана поліції Райлян А.І., старшого лейтенанта поліції Кулава В.М. та інспекторів Ізмаїльського ВП ГУНП капітана поліції Василевського О.В., старшого лейтенанта поліції Ганчева І.В., лейтенанта поліції Булгарова І.В., лейтенанта поліції Кіркова Р.І., лейтенанта поліції Полупай О.В . Крім того, капітаном поліції Суржиком О.В. надано вказівку черговому Ізмаїльського ВП ГУНП про збір всього особового складу відділу та він особисто вирушив на місце подій.
18. Приблизно о 20:10 год., прибувши на місце події, працівники поліції встановили, що приблизно 150-180 громадян (місцевих мешканців) знаходячись у стані сильного емоційного збудження, викликаного резонансною подією, умисно знищували та пошкоджували майно сімей ромської національної меншини. В свою чергу, працівники поліції вимагали від громадськості припинити протиправні дії та вирішити питання в межах чинного законодавства України. Однак, останні на вимоги працівників поліції не реагували.
19. З місця події капітаном поліції Суржиком О.В. інформовано органи місцевої влади, прокуратуру з обслуговування Ізмаїльського району та керівництво Головного управління Національної поліції в Одеській області про реальний стан оперативної обстановки.
20. На час прибуття особового складу Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції на місце події, чисельність громадян, що вчиняли протиправні дії значно перевищувала чисельність особового складу поліції, задіяного для локалізації правопорушень. Капітаном поліції Суржиком О.В. прийнято рішення про виставлення на безпечній відстані від епіцентру подій поліцейських постів спостереження для попередження осіб ромського походження, тобто вжито превентивних заходів щодо забезпечення здоров`я та життя ромів.
21. Приблизно о 20:30 год. на місце події прибули представники органів місцевого самоврядування, зокрема Лощинівський сільський голова Ізмаїльського району Паскалов В.І. та запропонували учасникам заворушень, наступного дня провести збори сільської громади, на яких у законний спосіб вирішити питання, які їх хвилюють, після чого порушення публічної безпеки і порядку повністю припинились.
22. Близько 20:40 год. не залучений особовий склад Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в одеській області зібрався за місцем постійної дислокації відділу, отримав спеціальні засоби захисту, але капітаном поліції Суржиком О.В. прийнято рішення не направляти цей особовий склад на місце події та не застосовувати заходи примусу до учасників заходу у зв`язку з тим, що протиправні дії повністю припинені.
23. 28 серпня 2016 року, близько 10:00 години, у селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області зібрались мешканці села з метою проведення загального сходу мешканців села Лощинівка.
24. За результатами вказаного зібрання прийнято Рішення № 1 від 28 серпня 2016 року "Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області".
25. Вказане рішення підписане Лощинівським сільським головою Ізмаїльського району Одеської області Паскаловим В.І. та засвідчене печаткою Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. Зі змісту Рішення № 1 від 28 серпня 2016 року вбачається, що схід мешканців села Лощинівка вирішив, зокрема, доручити Виконавчому комітету Лощинівської сільської ради довести до відома проживаючих на території села Лощинівка представників ромської національності вимогу жителів села про подальше не проживання їх на території села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області.
26. 28 серпня 2016 року Ізмаїльським Відділом поліції Головного управління Національної поліції Одеської області за фактом навмисного знищення та пошкодження майна 27 серпня 2016 року в с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області внесені відомості до ЄРДР № 12016160150002580 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України.
27. У кримінальному проваджені № 12016160150002580 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України, встановлено, що один з будинків, який був пошкоджений під час заворушень в с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області, а саме: будинок АДРЕСА_8 , на праві приватної власності належить родині ОСОБА_10, тому цей епізод виділено з кримінального провадження № 12016160150002580 в окреме провадження № 120161160150003168 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України.
28. Постановою слідчого першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області, радника юстиції Данилко Т.С. від 08 грудня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000782 від 22 вересня 2016 року, за попередньою правовою кваліфікацією було закрито у зв`язку з відсутністю в діях окремих співробітників Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 336 Кримінального кодексу України.
29. Позивачі, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області та протиправними дії Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Паскалова В.І., звернулись до суду з цим адміністративним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
30. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
32. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.