ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-1650/11/0970
адміністративне провадження № К/9901/7362/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-1650/11/0970 (857/Н-71/20)
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. В. Затолочний, Н. В. Бруновська, З. М. Матковська) від 13 лютого 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 19 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (далі - начальник УМВС в Івано-Франківській області) про визнання наказів № 297 від 18 квітня 2011 року, № 39 о/с від 21.04.2011 року незаконними, поновлення на посаді та зобов`язання вчинення дій.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 297 від 18 квітня 2011 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 39 о/с від 21 квітня 2011 року про виключення позивача із списків особового складу органів внутрішніх справ.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області.
В решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року залишено без змін.
5. 07 лютого 2020 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії.
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, 16 березня 2020 року позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
8. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року справу закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на 15 травня 2020 року письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що вказана заява подана поза межами встановленого частиною другою статті 363 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) строку.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
13. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами.
14. Зокрема, скаржник, посилається на порушення судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, не пересвідчився у підставах винесення постанови про закриття кримінального провадження та звільнення позивача від кримінальної відповідальності. Клопотання позивача про витребування судом постанови про закриття кримінального провадження апеляційним судом розглянуто не було. Тобто, спірна ухвала постановлена передчасно, без урахування всіх обставин, які мають значення для справи. Окрім того, позивач вважає, що вимоги частини другої статті 363 КАС України суд апеляційної інстанції застосував з надмірним формалізмом.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
16. Як вбачається з доводів, матеріалів касаційної скарги та додатків до неї постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2016 року у кримінальній справі № 1-252/11 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 189 КК України, кримінальна справа повернута до прокуратури Івано-Франківської області.
17. 24 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора. В межах розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, які виявилися у непроведені слідчий дій у кримінальному провадженні встановлено, що кримінальне провадження було закрите 28 лютого 2019 року. При цьому прокуратурою Івано-Франківської області 19 грудня 2019 року повідомлено скаржника про закриття цього кримінального провадження на його звернення.
18. 20 січня 2020 року прокуратурою Івано-Франківської області на звернення ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року повідомило про відсутність підстав для направлення копії постанови про закриття кримінального провадження та надання матеріалів провадження для ознайомлення, оскільки під час досудового розслідування у заявника не було процесуального статусу підозрюваного і досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено.
19. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.