ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №160/8851/19
адміністративне провадження №К/9901/36838/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/8851/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року (головуючий суддя Лозицька І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Сафронової С.В., суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 11.12.2017 №202/4.3-6/950 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства про працю у вигляді штрафу у розмірі 128 000 грн. на користь держави.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що 11.12.2017 відповідачем прийнято оскаржувану постанову № 202/4.3-6/950, згідно з якою її було притягнуто до відповідальності за порушення трудового законодавства і накладені штрафні санкції у розмірі 128 000 грн. на користь держави. Повний текст оскаржуваної постанови позивач отримала 15.01.2018. При цьому, за твердженнями позивача, на момент проведення позапланової перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідач не мав згоди Держпраці України на проведення такої перевірки. Тому, позивач не погоджується з тим, що на неї були накладені штрафні санкції у розмірі 128 000 грн., з огляду на вимоги Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295. Крім того, ФОП ОСОБА_1 зазначила, що акт перевірки був складений з порушенням загальних вимог складання документів при здійсненні перевірки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 вересня 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі, на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили.
5. Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в даній справі.
6. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2019 року залишив без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 26 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, в якій просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки підстави звернення з позовом у справі № 804/182/392/18 було порушення принципу 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд, Рим, 1950), тоді як зазначений позов ґрунтується на порушеннях Порядку проведення інспекційного відвідування, які не були предметом розгляду у попередній справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 28.12.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. 28.12.2019 автоматизований розподіл судової справи між суддями не відбувся, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи, про що складено відповідний протокол від 28.12.2019.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Саприкіної І.В., суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
13. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 № 657/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 № 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С.Г. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.
15. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.05.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
18. В силу ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
19. За правилами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
20. Умовами застосування цієї підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.
21. Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
22. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі № 9901/432/18.
23. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
24. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
25. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
26. Судами попередніх інстанцій у зазначеній справі встановлено, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 804/182/392/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства про працю у вигляді штрафу у розмірі 128 000 грн. на користь держави.