ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа №808/3246/17, адміністративне провадження №К/9901/54257/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Єзерова А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2017р. (суддя - Калашник Ю.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018р. (судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, а саме транзакції здійснені: 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на її поточний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 14 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000168969 від 28.12.2015; 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на її поточний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 15 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000204860 від 16.03.2016;
зобов`язати уповноважену особи Фонду надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 29 000 грн. за рахунок коштів Фонду позивачу, які були переказані: 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на її поточний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 14 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000168969 від 28.12.2015; 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на її поточний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 15 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000204860 від 16.03.2016.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2017р., залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018р., позов задоволено повністю.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має відкритий банківський рахунок в національній валюті в ПАТ "Банк Михайлівський" за № НОМЕР_1 .
28.12.2015р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-015-000168969 згідно умов якого позивач надав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність (позику) грошові кошти в сумі 14 000 грн. строком на 182 дні по 27.06.2016р, розмір процентів за користування коштами становив 35,04 % річних. (а.с. 15-16)
16.03.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-015-000204860 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку), згідно умов якого позивач надав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність (позику) грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком не більше 183 днів по 15.09.2016р, розмір процентів за користування коштами становив 34,78 % річних. (а.с. 17-18)
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 14 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000168969 від 28.12.2015р" та в сумі 15 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000204860 від 28.12.2015р", що підтверджується випискою по особовим рахункам. (а.с. 39)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ОСОБА_2 строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
Починаючи з 18.07.2016 року розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".
Листом від 27.09.2017 №ЗГ1(К)/23463 відповідач повідомив позивача, що в ході перевірки встановлена нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" та в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України та пп.7-9 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не включена до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (а.с.20).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Суди виходили з того, що посилання представника відповідача на те, що кошти були зараховані на рахунок позивача в супереч постанови Національного банку України №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", є безпідставним, оскільки вказана постанова була прийнята під грифом "Банківська таємниця", а тому позивач з об`єктивних підстав не міг знати про прийняття НБУ такої постанови.
Судами встановлено, що договори №980-015-000168969 від 28.12.2015 та №980-015-000204860 від 16.03.2016 були укладені між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем, і відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 саме на умовах вказаного договору. ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахункові документи ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов`язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед позивачем, забезпечуючи рух коштів від ініціатора - ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" до отримувача переказу, тобто позивача.
Суди дійшли висновку, що в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача.
Крім того, суди дійшли висновку, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.