ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №809/1882/16
адміністративне провадження №К/9901/4242/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №809/1882/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полярис Інвест" (далі - ТОВ "Полярис Інвест") до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області (далі - управління ДАБІ) про визнання незаконними дій та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління ДАБІ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року (головуючий суддя Остап`юк С.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (ухвалена в складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмича С.М., суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.)
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Полярис Інвест" (надалі також - позивач) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління ДАБІ (надалі також - відповідач), в якому позивач просив:
- визнання незаконними дії відповідача щодо прийняття рішення від 16.09.2016 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за №39-16/01/1030 від 14.03.2016";
- визнати протиправним та скасувати рішення від 16.09.2016 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за №39-16/01/1030 від 14.03.2016".
Позовні вимоги мотивовано тим, що Управління ДАБІ протиправно, за відсутності на те підстав, в порушення вимог норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за №109 від 07.07.2011 скасувало дію містобудівних умов та обмежень за №39-16/01/1030 від 14.03.2016 на забудову земельної ділянки в місті Яремче, вулиця Руднєва, виданих позивачу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 адміністративний позов ТОВ "Полярис Інвест" задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління ДАБІ від 16.09.2016 про скасування дії містобудівних умов та обмежень за № 39-16/01/1030 від 14.03.2016 на забудову земельної ділянки в місті Яремче, вулиця Руднєва. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.11.2017 залишив без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився Львівський апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що здійснення ТОВ "Полярис Інвест" забудови земельної ділянки в місті Яремче, вулиця Руднєва у відповідності до містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за №39-16/01/1030 від 14.03.2016 здійснюється відповідно до вимог містобудівної документації, а наміри забудови відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2017 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга, в якій заявник просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що згідно Генерального плану забудови м. Яремче та плану зонування території м. Яремче, земельна ділянка за адресою: вул. Руднєва, 13 м. Яремче відноситься до території часткової садибної забудови, частково - громадської забудови. Забудова районів садибної забудови не повинна перевищувати 4 поверхи, а землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд. Тобто, будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул . Руднєва, 13 в м. Яремче, на яке видано відділом містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Яремчанської міської ради містобудівні умови та обмеження суперечить чинному законодавству.
Позивач не надіслав відзиву на касаційну скаргу, але направив до суду клопотання, в якому просив забезпечити участь представника ТОВ "Полярис Інвест" в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 грудня 2017 року залишив касаційну скаргу Управління ДАБІ без руху.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В. справу передано головуючому судді.
Верховний Суд ухвалою від 09.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління ДАБІ.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою від 12.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у задоволенні клопотання позивача про участь у справі в режимі відеоконференції відмовлено.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами встановлено, що 14.03.2016 Відділ містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яремчанського міськвиконкому надав позивачу містобудівні умови та обмеження за №39-16/01/1030 від 14.03.2016 на забудову земельної ділянки в місті Яремче по вулиці Руднєва.
16.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області, відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України за №595 від 26.08.2016, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яремчанського міськвиконкому.
Результати перевірки оформлені Актом дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.09.2016.
У вказаному акті відображено висновок про те, що рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 14.03.2016 за №39-16/01/1030 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, статті 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №109 від 07.07.2011, а саме:
-в п. 7 розділу "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" "охоронювані зони інженерних комунікацій" - не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, чим порушено п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
-в п. 5 розділу "Загальні дані" - документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою - вказано договір купівлі- продажу земельної ділянки, кадастровий номер 2611000000:05:010:0039 від 03.02.2016, що є порушенням п 2.2 Порядку № 109, згідно якого для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додається засвідчена у встановленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою. А документом, на підставі якого використовується земельна ділянка для будівництва, може бути державний акт, свідоцтво про право власності на землю, договір оренди/суперфіцію, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
-наміри забудови вказані в п. 3 розділу "Загальні дані" не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, через те, що згідно діючого Генерального плану забудови м. Яремче, затвердженого рішенням Яремчанської міської ради від 30.07.2015 № 601-32/2015, функціональне призначення земельної ділянки - частково територія садибної житлової забудови, частково громадської забудови, що в свою чергу є порушенням ст. 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 2.4 Порядку № 109.
Рішенням управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 16.09.2016 скасовано дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за №39-16/01/1030 від 14.03.2016.
Позивач, вважаючи вказані дії та рішення протиправними, звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі № 809/1882/16 подана у грудні 2017 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Частинами другою та третьою статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
У частині п`ятій цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі №809/721/18, від 10.10.2019 у справі №260/1499/18, від 20.02.2020 у справі №813/52/13-а.