ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 336/4615/17(2-а/336/436/2017)
адміністративне провадження № К/9901/7190/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 336/4615/17 (2-а/336/436/2017)
за адміністративним позовом Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання дії протиправними та скасування постанови державного виконавця в частині стягнення з боржника виконавчого збору,
за касаційною скаргою Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Круговий О. О., Шлай А. В., Прокопчук Т. С.) від 13 грудня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просило:
- визнати протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюка В. О. про відкриття виконавчого провадження від 02 серпня 2017 року ВП № 54422279 в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн.;
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюка В. О. про відкриття виконавчого провадження від 02 серпня 2017 року ВП № 54422279 в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів, виконання яких здійснюється відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", боржниками за якими є державні органи. Відтак, на думку позивача, державним виконавцем протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн.
3. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюка В. О. від 02 серпня 2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54422279 в частині стягнення з Шевченківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України виконавчого збору в сумі 12800 гривень.
Стягнуто з відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року задоволено апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 19 січня 2018 року Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, а постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - суддя-доповідач, Данилевич Н. А., Шарапа В. М.) від 13 лютого 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
7. 05 березня 2018 року до Верховного Суду від відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 752/0/78-20 від 07 травня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою державного виконавця від 02 серпня 2017 року ВП № 54422279 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-6265/2011, виданого 14 березня 2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про зобов`язання божника - Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя провести перерахунок та нарахування і виплату підвищення до пенсії стягувачу ОСОБА_1, як дитині війни, у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 20 грудня 2010 року по 19 червня 2011 року, з урахуванням різниці вже проведених виплат.
12. Одночасно, зазначеною постановою стягнуто з Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.
13. Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 02 серпня 2017 року ВП № 54422279 в частині стягнення з Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн. протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки держава гарантує виконання рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а рішення суду на користь ОСОБА_1 підпадає під визначення судового рішення, яке виконується в порядку, встановленому Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", то виконавчий збір при виконанні такого рішення не підлягає стягненню відповідно до положень п. 3, ч. 5, ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 від 02 червня 2016 року.
15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов протилежних висновків. Зокрема, суд зазначив, що приписами чинного Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір є заходом, що сприяє виконанню судового рішення, справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
16. Стягнення виконавчого збору у визначеному Законом розмірі є обов`язком державного виконавця при примусовому виконанні рішення, відтак, враховуючи, що рішення суду виконується на підставі Закону України "Про виконавче провадження", приписами якого прямо передбачене справляння з боржника до бюджету виконавчого збору - підстави для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору - відсутні.
17. Крім цього, апеляційний суд дійшов висновку, що встановлені обставини справи свідчать, що постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя прийнята у 2011 році, набрала законної сили 23 серпня 2013 року, а виконавчий документ виданий 14 березня 2014 року, отже, в даному випадку, до спірних відносин не можуть застосуватись положення п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки судове рішення набрало законної сили після 01 січня 2013 року, та пред`явлено до виконання в 2017 році.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
19. Зокрема, скаржник зазначив, що апеляційний суд скасовуючи законне рішення суду першої інстанції, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з мотивів участі у розгляді справи неналежного органу Державної виконавчої служби - відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
20. Також, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
23. За правилом п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (тут і далі в редакції, що була чинною на час відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
28. Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.