ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа №826/7273/18
адміністративне провадження №К/9901/36085/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2019 (суддя - Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", Товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач), у якому просило: визнати протиправними дії щодо складання та затвердження акта опису майна ПАТ "Укрнафта" у податкову заставу від 11.04.2018 №9; визнати протиправними дії щодо реєстрації податкової застави майна Товариства у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно з актом опису від 11.04.2018 №9; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо скасування реєстрації податкової застави майна ПАТ "Укрнафта" у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно з актом опису від 11.04.2018 №9.
На обґрунтування позову Товариство посилається на те, що відповідач безпідставно відмовив у прийнятті запропонованого Товариством ліквідного майна (природного газу власного 2006 року видобутку в обсязі 2ʼ 061ʼ 805,134 тис. куб. м вартістю 18ʼ 061ʼ 412ʼ 973,80 грн) для опису у податкову заставу та на свій розсуд описав інше майно Товариства (2044 нафтові і газові свердловини загальною вартістю 3ʼ 327ʼ 400ʼ 000,00 грн); вказує, що визначення складу активів платника податків, які передаються у податкову заставу, не є дискрецією контролюючого органу і що платник податків має право визначити, яке майно передається у податкову заставу. Товариство стверджує, що відсутність правового регулювання порядку визначення майна, яке передається в податкову заставу, не може бути підставою для відмови від прийняття запропонованого платником податків майна в податкову заставу, якщо майно є ліквідним, а його вартість не менше розміру податкового боргу, відповідно до положень пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, позов Товариства задовольнив: визнав протиправними дії Офісу ВПП ДФС щодо складання та затвердження акта опису майна ПАТ "Укрнафта" у податкову заставу від 11.04.2018 №9; визнав протиправними дії Офісу ВПП ДФС щодо реєстрації податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно з актом опису від 11.04.2018 №9; зобов`язав Офіс ВПП ДФС вчинити дії щодо скасування реєстрації податкової застави майна ПАТ "Укрнафта" у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно з актом опису від 11.04.2018 №9.
Офіс ВПП ДФС подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі відповідач зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 87.2 статті 87, пунктів 89.2, 89.3 статті 89, пункту 91.3 статті 91 ПК. Вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі щодо наявності у ПАТ "Укртрансгаз" природного газу в обсязі 2ʼ 061ʼ 805,134 тис. куб. м. З-поміж іншого, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.11.2019 у адміністративній справі №826/22115/15 за позовом ПАТ ʼʼУкрнафтаʼʼ до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання дій та бездіяльності протиправними, відповідач зазначив, що дії контролюючого органу щодо складення акта опису майна у податкову заставу не є такими, що порушують права позивача, відтак підстави для задоволення відповідних позовних вимог Товариства відсутні.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ПАТ "Укрнафта" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, наводячи доводи про відповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 10.04.2018 на адресу позивача надійшов лист Офісу ВПП ДФС "Про надання переліку ліквідних активів від 10.04.2018 №15754/10/28-10-17-02-23", в якому була наведена інформація про податковий борг Товариства перед бюджетом станом на 10.04.2018 у розмірі 14,6 млрд грн та про попередній опис в податкову заставу майна Товариства вартістю 11,27 млрд грн. З огляду на це ПАТ "Укрнафта" було запропоновано надати у термін до 15:00 год. 11.04.2018 податковому керуючому перелік наявних у Товариства ліквідних активів (обладнання, об`єктів нерухомості, автомобілів тощо) вартістю 3,3 млрд грн для подальшого їх опису в податкову заставу. Одночасно Товариство було повідомлено, що в разі ненадання запитуваної інформації у встановлений строк будуть вжиті заходи щодо опису в податкову заставу належного ПАТ "Укрнафта" майна на підставі даних державних реєстрів відповідно до чинного законодавства.
Листом "Про надання інформації щодо ліквідного майна Товариства, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу" від 10.04.2018 №01/01/07/1303 ПАТ "Укрнафта" надало перелік активів для опису у податкову заставу, а саме - природний газ в обсязі 2ʼ 061ʼ 805,134 тис. куб. м загальною вартістю 18ʼ 061ʼ 412ʼ 973,80 грн власного, 2006 року, видобутку. До листа Товариство додало акти закачування природного газу шляхом заміщення в ПСГ ДК "Укртрансгаз" за договорами від 27.05.2005 №29/298-г/115-381 та від 07.06.2006 №116-377 з ДК "Укртрансгаз", складені в період часу з 31.01.2006 по 31.12.2006 (всього 11 актів), копії рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2011 та постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2014 у справі № 6/521 за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Укрнафта" до Дочірньої компанії (ДК) "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Нафтогаз України" про зобов`язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном.
11.04.2018 відповідач склав акт опису майна №9, відповідно до якого в податкову заставу були описані 2044 нафтові і газові свердловини (на родовищах у різних регіонах України) загальною вартістю 3ʼ 327ʼ 400ʼ 000,00 грн, власником яких згідно з інформацією, наданою Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційно-геологічний фонд України" з Реєстру нафтових і газових свердловин, станом на 29.03.2018 є позивач (а.с. 89-250, т. 1-й, а.с. 1-102, т. 2-й). Листом "Про надання акта опису майна" від 13.04.2018 №16300/10/28-10-17-02-23 акт опису був надісланий на адресу ПАТ "Укрнафта".
11.04.2018 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис за №1681682 про публічне обтяження типу "податкова застава" на майно згідно з актом опису від 11.04.2018 №9 (свердловини та технічне обладнання, встановлене на таких свердловинах) (а.с. 38, т. 1-й).
Заперечуючи проти позову, відповідач наголошував, що Товариство на запит щодо визначення майна, яке передається в податкову заставу, запропонувало майно (газ природній), не підтвердивши, що таке майно є у нього у власності станом на 10.04.2018, оскільки надані з цією метою Товариством акти закачування газу в ПСГ ДК ʼʼУкртрансгазʼʼ за 2006 рік та судові рішення у господарській справі №6/521 такий факт не підтверджують. Відповідач вказував, що, незважаючи на визнання за позивачем права на природний газ в обсязі 2ʼ 061ʼ 805,134 тис. куб. м, власного, 2006 року, видобутку, введений в ПСГ ДК ʼʼУкртрансгазʼʼ, згідно із судовими рішеннями у зазначеній справі, право позивача розпоряджатися видобутими корисними копалинами було обмежене законами про держбюджет на 2007 та 2008 роки, якими передбачався продаж всього природного газу власного видобутку підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50%, для потреб населення. У зв`язку з цим природний газ в обсязі 2,06 млрд кубів ПАТ "Укрнафти" видобутку 2006 року, переданий до ПСГ ДК ʼʼУкртрансгазʼʼ, був використаний для потреб населення, про що зазначено у листах НАК "Нафтогаз" від 17.09.2015 № 14-6457/1.2-15 та ПАТ "Укртрансгаз" від 30.03.2017 № 4218/6-004, від 15.01.2018 № 1001-18-173 (а.с. 46, т. 1-й).
З огляду на це Офіс ВПП ДФС доводив, що ПАТ "Укрнафта" фактично не запропонувало майно для передачі в податкову заставу, у зв`язку з чим контролюючий орган відповідно до пункту 87.3 статті 87, пунктів 89.2, 89.5 статті 89 ПК описав в податкову заставу майно, яке належить позивачу на праві власності згідно з отриманою інформацією з Реєстру нафтових і газових свердловин. Відповідач також посилався на дискреційний характер своїх повноважень щодо визначення майна для опису у податкову заставу та відсутність у нього обов`язку звертатися до платника податків для визначення переліку такого майна.
Суди попередніх інстанцій не погодилися з доводами відповідача щодо дискреції контролюючого органу на власний розсуд визначати перелік майна, яке може бути описане в податкову заставу, якщо є вибір між різним майном, балансова вартість якого покриває суму податкового боргу. Суди вказали, що після скерування запиту до платника податків щодо переліку майна, яке може бути описане в податкову заставу, контролюючий орган зобов`язаний розглянути надані платником пропозиції. Відмова у прийнятті запропонованого платником податків майна у податкову заставу можлива виключно з передбачених законом підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Офіс ВПП ДФС не довів правомірність відмови прийняти запропоноване позивачем майно (природний газ власного, 2006 року, видобутку, в обсязі 2ʼ 061ʼ 805,134 тис. куб. м загальною вартістю 18ʼ 061ʼ 412ʼ 973,80 грн) у податкову заставу, питання щодо можливості використання якого в цілях податкової застави стосується рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2018 у адміністративній справі №826/5581/16, яке вступило в законну силу 13.12.2018 і в якому суд зробив висновок, що наявність у ПСГ ДК "Укртрансгаз" природного газу в зазначеному обсязі, який належить позивачу, свідчить про можливість його передачі у податкову заставу. Застосувавши норму частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанції визнали позов ПАТ "Укрнафта" таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Цим вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.
Так, згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, прав і обов`язків сторін в яких стосується спір, далі - так само) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
За правилами частин першої - п`ятої пункту 89.2 статті 89 ПК право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Відповідно до пунктів 89.3, 89.5 статті 89 ПК майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.