ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.
26 лютого 2020 року
м. Київ
у справі № 9901/637/18
провадження № 11-1344заі18
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконним і скасувати рішення Комісії від 15 травня 2018 року № 644/ко-18, яким суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, а також рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення позивача з посади судді зазначеного суду;
- рекомендувати ОСОБА_1 для обрання на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив; визнав незаконним і скасував рішення Комісії від 15 травня 2018 року № 644/ко-18.
15 листопада 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив додаткове рішення, яким зобов`язав Комісію прийняти рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 . відповідно до статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), залишивши без задоволенняпозовні вимоги в частині рекомендування ОСОБА_1 для обрання його на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Комісія не погодилась з рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2018 рокуі подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із додатковим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2018 року,ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на нього, в якій просить скасувати це додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким рекомендувати ОСОБА_1 для обрання на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 26 лютого 2020 року апеляційні скарги ВККС та ОСОБА_1 задовольнила частково; рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року та додаткове рішення цього суду від 15 листопада 2018 року скасувала; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - закрила.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Як убачається з матеріалів справи, спірне рішення Комісії від 15 травня 2018 року № 644/ко-18 ухвалене внаслідок здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , породжує правові наслідки та обов`язки для позивача, оскільки встановлює факт невідповідності судді займаній посаді й є підставою до внесення ВККС рекомендації до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про звільнення позивача. Отже, на наше переконання, є таким, що порушує права ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із таким висновком більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, вважаємо за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Комісії.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Комісії визначені у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
За частинами другою, четвертою статті 84 цього Закону за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.
Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 88 Закону № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
З аналізу вказаних законодавчих норм убачається, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, має право оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС.
При цьому необхідно зазначити, що рекомендаційний характер має лише останній абзац оскаржуваного р