ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Уркевича В. Ю.
8 квітня 2020 року
м. Київ
у справі № 9901/118/19
провадження № 11-68заі20
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправною бездіяльності, протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним зволікання ВККС з направленням ОСОБА_1 копії рішення від 29 січня 2019 року та зобов`язати відповідача направити повний текст рішення позивачу;
- визнати протиправним встановлення позивачу 51,5 бала за практичне завдання та зобов`язати ВККС прийняти таке рішення за участю позивача як учасника процесу;
- визнати протиправним втручання ВККС у приватне життя ОСОБА_1 шляхом припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні - третьому етапі спеціальної процедури призначення до Верховного Суду, оголошеному 2 серпня 2018 року, та зобов`язати ВККС закінчити кваліфікаційне оцінювання, визначивши позицію за рейтингом;
- допустити позивача до участі у конкурсі на основі рейтингу за визначеними результатами.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 1 квітня 2019 року позовну заяву в частині вимог щодо визнання протиправним встановлення 51,5 бала за практичне завдання та зобов`язання прийняти таке рішення за участю позивача, як учасника процесу; визнання протиправним втручання ВККС в приватне життя ОСОБА_1 шляхом припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні - третьому етапі спеціальної процедури призначення до Верховного Суду, оголошеного 2 серпня 2018 року та зобов`язання закінчити кваліфікаційне оцінювання визначивши позицію за рейтингом; допуску до участі у конкурсі за визначеними результатами повернув позивачу.
Також, ухвалою від 1 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним зволікання ВККС з направлення позивачу копії рішення від 29 січня 2019 року та зобов`язання відповідача направити повний текст рішення позивачу.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 січня 2020 року відмовив у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 рокуі подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати й направити справу для продовження розгляду в частині поновлення строку для звернення до суду.
За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 8 квітня 2020 року апеляційну скаргу позивача залишила без задоволення; ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року залишила без змін.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Ми вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду, прийнявши за результатами розгляду апеляційної скарги позивача постанову в судовому засіданні 8 квітня 2020 року, залишила поза увагою існування обставин, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення ВККС ефективним засобом юридичного захисту станом на цей час.
Правовий статус ВККС визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до статті 92 якого Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
ВККС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
Пунктами 2 та 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС припиняються, а керівник секретаріату ВККС призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
ВККС протягом двох місяців з дня формування її нового складу завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17. Інші процедури, які були розпочаті ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності цим Законом, продовжуються новим складом ВККС, утвореної відповідно до цього Закону.
Вища рада правосуддя протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, формує за результатами конкурсу склад ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, станом на час перегляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи та ухвалення у ній постанови від 8 квітня 2020 року відповідач у справі - ВККС фактично перебував у стані перетворення, тобто повноваження попереднього складу членів цього колегіального органу вже були припинені на підставі зазначених норм Закону, водночас новий склад ВККС ще не був утворений у визначеному законодавством порядку.
Фактичне неіснування складу ВККС є обставиною, що об`єктивно унеможливлює реалізацію цим органом своїх прав та виконання обов`язків, обумовлени