Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 304/284/18 (провадження № 14-517 цс 19)
26 лютого 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верховного Суду розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи: приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віра Юріївна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 травня 2019 року і вимрішила оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
З мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Перечинського районного суду Закарпатської області з позовом до державного реєстратора Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи: приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук В. Ю., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просила скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 листопада 2009 року за реєстраційним № 28919572 про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 (далі - спірний будинок) за ОСОБА_5
2. Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволений частково: скасований запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 листопада 2009 року за реєстраційним № 28919572 про реєстрацію права власності на Ѕ спірного будинку за ОСОБА_5 , у задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. У червні 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2018 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати відповідні судові рішення та закрити провадження у справі.
4. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка оскаржує дії (бездіяльність) державного реєстратора нерухомості, отже, спір про право власності відсутній, тому позов ОСОБА_1 мав розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
5. Стосовно юрисдикції спору щодо визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно слід зазначити таке.
6. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
7. Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
8. За пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
9. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
10. Разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
11. Термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
12. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
13. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер,