Постанова
Іменем України
07 травня 2020 року
м. Київ
справа № 161/15945/16-ц
провадження № 61-1266св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 10 грудня
2018 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Карпук А. К., Русинчука М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", зараз акціонерне товариство "УкрСиббанк", (далі - АТ "УкрСиббанк") про захист прав споживача.
Позовна заява мотивована тим, що 29 травня 2008 року, між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк"), було укладено договір про надання споживчого Кредиту № 11353187000 в сумі 200 000,00 доларів США (970 000,00 грн) для будівництва житлового будинку під заставу комерційної нерухомості (пункт 1.1. Договору). В порушення пункту 1.1. Договору банк не надав позичальнику всю суму кредиту, обмежившись лише наданими коштами в сумі 140 000,00 доларів США, яких було недостатньо для звершення будівництва. У зв`язку з недоотримання кредиту в сумі 60 000,00 доларів США у встановлені законом строк (29 травня 2008 року)
ОСОБА_1 був змушений вилучати кошти з власної підприємницької діяльності, в результаті чого розмір оборотних коштів зменшився на 60 000,00 доларів США, що привело до прямих збитків у вигляді упущеної вигоди, яку позивач оцінює в еквівалентну 60 000,00 доларам США, що станом на 28 листопада 2016 року складає 1 543 200,00 грн.
Згідно пункту 1.3.1 Договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 14,35 %. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Договору. Такі умови є дискримінаційними. Що свідчить про порушення пункту 4 частин п?ятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
В порушення вимог пункту 3 частини п?ятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", позивача не було повідомлено про можливі валютні ризики, пов`язані зі зміною курсу долара. Банк, продаючи йому валюту за власним курсом отримує додатковий дохід, що призводить до його додаткових витрат. В договір включені додаткові комісії та збори. Вважає такі умови несправедливими та такими, що порушують його права, як споживача.
Є несправедливим включення до умов договору зобов`язання передати в іпотеку комерційної нерухомості при наданні споживчого кредиту для будівництва житлового будинку, що є порушенням пункту 4 частини п?ятої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11353187000 від 29 травня 2008 року укладений між ним та АТ "УкрСиббанк". Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11353187000
від 29 травня 2008 року, укладену 26 жовтня 2011 року між ним та АТ "УкрСиббанк". Визнати недійсним Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А. 29 травня
2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 3864, укладений між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк". Визнати недійсним Договір про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А. 29 травня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за
№ 3864, укладений між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк". Стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з проведенням судової експертизи в розмірі 11 904,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня
2018 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11353187000
від 29 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк".
Визнано недійсною додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11353187000 від 29 травня 2008 року, укладену 26 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк".
Визнано недійсним договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А. 29 травня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 3864, укладений між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк".
Визнано недійсним договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А.
29 травня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3864, укладений між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк"
Стягнуто з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з проведенням судової експертизи в розмірі 11 904,00 грн.
Стягнуто з АТ "УкрСиббанк" на користь держави судовий збір в розмірі
2 819,20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні кредитного договору позивача було введено в оману щодо фактичних істотних умов кредитного договору (зокрема, щодо його ціни та загальної вартості), а також підлягають визнанню недійсними договір іпотеки та додаткові угоди до них, оскільки ці договори є похідними від основного договору.
Постановою Волинського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника АТ "УкСиббанк" - Воронцова Д. Ю. задоволено.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня
2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що підстави для визнання недійсними спірних правочинів відсутні, оскільки
ОСОБА_1 , в момент їх підписання, ознайомився з умовами договорів та мав об`єктивну можливість вирішувати для себе, погоджуватись чи не погоджуватись на зазначені умови кредитування. Спірні договори позивачем були підписані, і в подальшому протягом тривалого часу виконувалися, що є свідчення про повне погодження з умовами, зазначеними в договорі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
09 січня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року та залишити в силі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що банк порушим свої зобов?язання за спірним кредитним договором щодо видачі всієї суми кредиту. Така поведінка банку свдчить про нечесну підприємницьку практику. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні однобоко підходить до дослідження спірного кредитного договору, зазначаючи лише про умови, які необхідні для відмови у задоволенні позову про визнання кредитного договору недійсним, та неправильно трактує окремі поняття, такі як "порядок видачі кредиту", помилково посилається на пункт 1.5. Договору замість пункту 1.1. Суд не звертає уваги, що в кредитному договорі не зазначено тип відсоткової ставки. Умови спірного договору є несправедливими, так як дають банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку. В договорі не вказано орієнтовної сукупної вартості кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (переліку усіх витрат, пов?язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення, тощо). Колегія суддів апеляційного суду неправильно оцінила висновок судово-економічної експертизи, що призвело до постановлення помилкового рішення. Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний кредитний договір було укладено банком з використанням нечесної підприємницької практики, яка є забороненою Законом України "Про захист прав споживачів".
Доводи інших учасників справи
21 березня 2019 року представник АТ "УкрСиббанк" - адвокат Останкова В. О. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду пояснення, у яких просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року залишити без змін.
Додаткові аргументи заявника
23 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відповідь на відзив, у якому просить касаційну скаргу задовольнити.
07 червня 2019 року ОСОБА_1 . Через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду додаткові пояснення у яких просить касаційну скаргу задовольнити.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
У лютому 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Щодо заявлених клопотань
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2, про розгляд указаної справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відмовлено представнику
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні заяви про здійснення розгляду справи за участю сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 10 грудня
2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого
2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у поясненнях щодо касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відповіді на відзив, врахувавши аргументи, наведені у додаткових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 29 травня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк" укладено Договір про надання споживчого кредиту № 113531187000.
29 травня 2008 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А. реєстровий № 3864.
29 листопада 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11353187000 від 29 травня
2008 року, відповідно до якої позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 29 травня 2023 року та домовились укласти Додаток № 1 до договору в редакції що додається до даної додаткової угоди та Додаток № 2.
У зв`язку з укладенням додатковї угоди № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11353187000 від 29 травня 2008 року було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А. 29 травня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3864, укладений між ОСОБА_1 та