Постанова
Іменем України
07 травня 2020 року
м. Київ
справа № 127/6912/17
провадження № 61-15397св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Головне управління пенсійного Фонду України у Вінницькій області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа -Вінницька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року у складі судді Луценко Л. В. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Медяного В. М., Матківської М. В., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області) звернулось до суд уз позовом до ОСОБА_1, третя особа - Вінницька міська рада, про звільнення земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що ГУ ПФУ у Вінницькій області є орендарем земель територіальної громади міста, загальною площею 0,0357 га, згідно з договором оренди земельної ділянки від 17 березня 2006 року та плану розташування земельної ділянки.
За експлікацією земельних угідь площа забудованих гаражів складає 172 кв.м (26,72 м. х 6,30 м.), а ділянка, виділена позивачу для обслуговування гаражів -
185 кв.м (26,72 м. х 6,84 м.), решта території відводиться в оренду для спільного користування і створення спільного проходу з приватним підприємством кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розміром 31 кв.м (26,72 м. х 1,20 м.), власником якого є відповідач.
У березні 2016 року при проведенні інвентаризації земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача, було здійснено обміри орендованої ділянки та встановлено, що відстань від забудованих гаражів до приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідача загалом має складати 8 метрів. Дана територія мала б створити умови для вільного проїзду до гаражів і до кафе, можливість маневру чи розвороту службових автомобілів позивача. Однак власник приватного підприємства кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" - відповідач по справі, прибудував капітальну опорну стіну, зменшивши орендовану земельну ділянку позивача майже на 2 метри. Бетонна опорна стіна заглиблюється у фундамент до 0,70 м. Побудувавши дану конструкцію, власник кафе створив на спірній території місце відпочинку для персоналу кафе шириною 2,80 метра, виклав його тротуарною плиткою, розташував мангал.
23 травня 2016 року Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради у присутності працівника орендаря ОСОБА_3, ОСОБА_4 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства при використанні земель, розташованих за адресою:
АДРЕСА_1 , про яку Вінницька міська рада повідомляла відповідача завчасно, шляхом надсилання останньому попередження від 26 квітня 2016 року.
За результатами даної перевірки складено акт дотримання вимог законодавства при використанні земель міста Вінниці від 23 травня 2016 року за № 72/9-03-3, згідно із яким встановлено факт використання відповідачем трьох земельних ділянок по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0742 га, зокрема і земельної ділянки, площею
0,0057 га, із орендованих у Вінницької міської ради земель ГУ ПФУ у Вінницькій області за адресою: АДРЕСА_1, що використовується відповідачем для обслуговування кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без правовстановлюючих документів. Це також підтверджується результатами тахеометричної зйомки від 27 квітня 2016 року МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" та кадастровим планом. Земельна ділянка огороджена бетонним парканом та опорною стінкою з бетону, об`єкти нерухомості на ділянці відсутні.
Відповідач плату за землю за дану земельну ділянку не сплачував, що є порушенням статті 206 ЗК України та статті 287 ПК України.
Відповідачу повідомлено про необхідність звільнити самовільно зайняту ділянку із орендованих земель позивача за адресою:
АДРЕСА_1 , площею 0,0057 га, яка використовується без правовстановлюючих документів, шляхом перенесення паркану, опорної стінки та приведення її в первинний стан; сплатити плату за землю за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, загальною площею 0,0057 га, по АДРЕСА_1, згідно з вимогами чинного законодавства.
Вищезазначені вимоги були проігноровані відповідачем.
ГУ ПФУ у Вінницькій області, уточнивши свої позовні вимоги, просило зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею
0,0057 га, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перенесення паркану, опорної стінки та приведення земельної ділянки у первинний стан відповідно до вимог, визначених планом відведення земельної ділянки позивачу за рахунок відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0057 га, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , шляхом перенесення паркану, опорної стінки та приведення земельної ділянки у первинний стан відповідно до вимог, визначених планом відведення земельної ділянки ГУ ПФУ у Вінницькій області, за рахунок ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 1 600,00 грн судового збору в дохід держави.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції, встановив та виходив із доведеності того, що спірна земельна ділянка, площею 0,0057 га у власність або користування відповідачу не надавалася, відповідач користується нею без правовстановлюючих документів, а також, що є всі достатні підстави вважати, що опорна стінка та бетонний паркан були побудовані відповідачем, виходячи із того, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача звільнити дану ділянку як самовільно зайняту та привести у первинний стан відповідно до вимог, визначених планом відведення земельної ділянки ГУ ПФУ у Вінницькій області, за рахунок відповідача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому дійшов висновку про їх задоволення.
При цьому суд виходив із змісту норм статей 83, 116, 125, 212 ЗК України та посилався на статтю 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно з якою самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
28 лютого 2018 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Вінницької області
від 07 лютого 2018 року та направити справу на новий розгляд.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що наявні в матеріалах справи докази не є достатніми та достовірними, а тому висновки судів попередніх інстанцій зроблено виключно на припущеннях.
Доводи інших учасників справи
У травні 2018 року представником ГУ ПФУ у Вінницькій області - Ільченко Т . М. через засоби поштового зв?язку подано до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Вінницької області
від 07 лютого 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Вінницького міського суду Вінницької області.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2018 року зупинено виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Вінницької області