ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №823/2227/17
касаційне провадження №К/9901/55300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 (головуючий суддя: Трофімова Л.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 (головуючий суддя: Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №823/2227/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області), в якому просив:
визнати протиправною відмову МВС України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі втрати працездатності у зв`язку із отриманням інвалідності через травму, пов`язану із виконанням службових обов`язків та поверненні матеріалів без права на виплату до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області;
скасувати рішення МВС України від 18.11.2017 №15/2-4056 щодо відсутності права на призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно подати до МВС України висновок та відповідний пакет документів щодо можливості призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850);
зобов`язати МВС України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в більшому розмірі, а саме: 335 525 грн у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку №850 та статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при повторному переогляді йому з 01.06.2017 була встановлена ІІ група інвалідності, пов`язана з виконанням службових обов`язків. У зв`язку з цим останній звернувся через Управління МВС України в Черкаській області до МВС України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, однак отримав лист від 27.11.2017, в якому з посиланням на пункт 4 Порядку №850 (з дати первинного огляду пройшло більше 2 років) повідомлялося про повернення МВС України матеріалів, без права на виплату. Позивач вважає рішення МВС України від 18.11.2017 №15/2-4056 про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги протиправним та таким, що порушує його права на належний соціальний захист.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність МВС України з неприйняття рішення стосовно заяви ОСОБА_1 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України;
зобов`язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області направити до МВС України документи для розгляду питання про можливість призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України;
зобов`язано МВС України розглянути та прийняти рішення стосовно заяви ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем було подано суб`єкту розгляду повний перелік документів необхідних для вирішення питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, втім МВС України ухилилось від обов`язку прийняти одне із передбачених законодавством рішень (про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), надавши відповідь листом від 18.11.2017 №15/2-4056, яким повернув документи з підстав, що такі не відповідають вимогам законодавства, а саме: інвалідність встановлена понад дворічний термін з моменту первинного огляду. За встановлених обставин щодо неналежного розгляду відповідачем-1 питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги суди дійшли висновку, що належним способом захисту порушених спірними правовідносинами прав позивача є визнання протиправною бездіяльності МВС України та зобов`язання останнього розглянути у встановленому законодавством порядку питання призначення позивачу ОГД з прийняттям за його наслідками відповідного рішення.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, МВС України подало касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до пункту 4 Порядку №850 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється лише тим працівникам, яким протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності, що дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги. Проведення виплати одноразової грошової допомоги після спливу дворічного строку з дня встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності вперше, законодавством не передбачено. З огляду на те, що інвалідність позивачу встановлена після спливу дворічного строку, підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відсутні.
Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.07.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Учасники справи право на подачу відзиву на касаційну скаргу МВС України не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог частини третьої статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в Управлінні МВС України в Черкаській області.
18.06.2004 у період проходження служби при виконання службових обов`язків позивач отримав травму у вигляді пошкодження лівого гомілково-ступеневого суглобу, що підтверджується інформацією, зазначеною в медичній картці хворого, акті від 18.06.2004 розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (а.с.46-47) та акті від 10.04.2012 про нещасний випадок за формою Н1 (а.с.48-49).
Відповідно до довідки Обласної МСЕК Серії А-1 №8 від 20.10.2004 позивачу було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 15% у зв`язку із травмою, пов`язаною із виконанням службових обов`язків в ОВС.
У зв`язку з цим, 31.05.2005 страховою компанією "Оранта" ОСОБА_1 було виплачено страхову суму 1275 грн за втрату працездатності у розмірі 15%.
29.04.2014 військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області здійснено медичний огляд, за результатами якого складено Свідоцтво про хворобу №226, та визнано позивача непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
30.04.2014 відповідно до Наказу №101 о/с позивача звільнено із ОВС в запас ЗС України за пунктом 64 "А" Положення (за віком).
01.06.2017 за результатами огляду МСЕК позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків та визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 75%.
У зв`язку з цим, 26.06.2017 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги в порядку та умовах, визначених Законом №565-XII та Порядком №850.
25.07.2017 Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області затверджено висновок про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 336 800 грн, який листом разом з іншими матеріалами направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України для вирішення питання призначення та виплати ОГД.
Листом від 27.11.2017 Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області повідомила позивача про те, що МВС України листом від 18.11.2017 за № 15/2-4056 повернуло документи як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а саме: з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, а отже за умовами пункту 4 Порядку №850 ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.