ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2020 року
Київ
справа №303/1504/17-а
адміністративне провадження №К/9901/24566/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.04.2017 (в складі головуючого-судді Заболотного А.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 (в складі колегії суддів: головуючого судді - Яворського І.О., суддів: Іщук Л.П., Носа С.П.) у справі №303/1504/17-а за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - Мукачівське ОУПФУ, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати;
- зобов`язати Мукачівське ОУПФУ зарахувати йому до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, половину періоду навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Харківському юридичному інституті, що становить 1 рік 11 місяців та календарний період проходження строкової військової служби, що становить 2 роки 4 дні, разом - 3 роки 11 місяців 4 дні;
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплачувати йому з 23.12.2016 щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, і нарахувати та виплатити недоплачену суму щомісячного грошового утримання з урахуванням раніше здійснених виплат.
Позов обґрунтував тим, що до його стажу роботи на посаді судді, повинен бути зарахований календарний період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, що в свою чергу дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди, оскільки за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга аргументована тим, що відповідно до ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" стаж роботи позивача на посаді судді становить 22 роки 2 місяці 12 днів. Календарний період проходження позивачем військової служби та половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі не підлягають зарахуванню до стажу роботи позивача на посаді судді, оскільки не передбачені вказаним Законом.
Крім того, вказує на неправомірне стягнення з нього судових витрат на користь позивачки, оскільки судові витрати відсутні, а Пенсійний фонд та його органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що Указом Президента України № 23/98 від 19.01.1998 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Мукачівського районного суду Закарпатської області строком на п`ять років. В подальшому з грудня 2000 року по серпень 2003 року ОСОБА_1 працював на посаді судді Мукачівського міського суду Закарпатської області.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 09.07.2003 позивача було обрано на посаду судді Апеляційного суду Закарпатської області безстроково.
Відповідно до рішення Вищої ради юстиції № 3253/0/15 від 19.12.2016 позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Закарпатської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. На підставі наказу № 6.3.1 - 375 від 21.12.2016 позивача було відраховано зі штату Апеляційного суду Закарпатської області з 22.12.2016.
Наказами голови Апеляційного суду Закарпатської області від 20.10.2010 №6.3.1.-130 та від 04.11.2011 №6.3.1.-129-ос позивачу з урахуванням строкової військової служби, половини строку навчання, стажу роботи суддею було призначено щомісячне грошове утримання у розмірі 80 % заробітної плати з 09.11.2010 та відповідно в подальшому збільшено його розмір до 82 % заробітної плати з 09.11.2011 року.
Згідно з військовим квитком позивача, ОСОБА_1 з 11.11.1974 по 15.11.1976 проходив строкову службу у Збройних СРСР, а відповідно до диплома - з 01.09.1979 по 01.07.1983 навчався в Харківському юридичному інституті.
Відповідно до розрахунку стажу судді ОСОБА_1, наданого Апеляційним судом Закарпатської області, позивач з 11.11.1974 по 15.11.1976 проходив строкову службу у Збройних СРСР, а з 01.09.1979 по 01.07.1983 навчався в Харківському юридичному інституті, з 12.03.1984 по 07.08.1984 виконував обов`язки народного судді Мукачівського міського народного суду, з 07.08.1984 по 22.06.1987 обіймав посаду судді Мукачівського міського народного суду, з 23.01.1998 по 11.12.2000 перебував на посаді судді Мукачівського районного суду Закарпатської області, з 12.12.2000 по 11.08.2003 перебував на посаді судді Мукачівського міського суду, з 11.08.2003 по 22.12.2016 перебував на посаді судді Апеляційного суду Закарпатської області. Таким чином стаж роботи станом на 22.12.2016 року становить 26 років 01 місяць 12 днів.
З 23.12.2016 позивач перебуває на обліку в Мукачівському ОУПФУ та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у в розмірі 84% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. При цьому, до стажу роботи, який дає право позивачу на отримання щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем зараховано період його роботи на посаді судді 22 роки 2 місяці 12 днів.
В березні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, з урахування календарного періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, що в свою чергу дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди.
Відповідач листом №1-34/09-32 від 15.03.2017 повідомив позивача про відсутність підстав для вказаного перерахунку з посиланням на те, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів", чинним на час призначення позивачу щомісячного довідного утримання, не передбачено зарахування календарного періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі до стажу роботи на посаді судді.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, період проходження строкової військової служби (2 роки 4 дні) та половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 11 місяців) підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді (22 роки 2 місяці 12 днів) дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від грошового утримання працюючого судді.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.