ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №160/4250/19
адміністративне провадження №К/9901/418/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 160/4250/19
за позовом ОСОБА_1
до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області,
третя особа ОСОБА_2,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою адвоката Норочевського Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (у складі судді Ількова В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (у складі колегії суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (далі також - відповідач, сільська рада), за участю третьої особи ОСОБА_2 (далі -третя особа, ОСОБА_2 ), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області;
- визнати протиправним та скасувати рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1181-46/VІІ "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 ".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний спір не підсудний адміністративним судам, а підлягає розгляду, з урахуванням суб`єктного складу сторін, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи, судом в порядку норм ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, адвокат Норочевський Олександр Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 26 грудня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/4250/19, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 серпня 2018 року Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 872-35/VII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 .
Відповідно до цього рішення, позивач замовив у ТОВ "Земельне право" відповідний проект землеустрою.
Зазначений проект було розроблено, сформовано запитувану земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер - 1222685500:02:004:0465.
16 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про затвердження вказаного проекту, проте заяву розглянуто не було.
24 квітня 2019 року Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 1186-46/VII, згідно з яким громадянці ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж тієї ж самої земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:004:0465 для ведення особистого селянського господарства розміром 2,00 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту яка знаходиться на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.
Рішенням Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області № 1332-49/VII від 25 липня 2019 року було затверджено проект землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер 1222685500:02:004:0465 та передано цю земельну ділянку у власність - ОСОБА_2 .
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами протиправно прийнято рішення про закриття провадження. Скаржник посилається на те, що вимога про визнання неправомірною бездіяльність відповідача стосовно нерозгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу стосується лише зобов`язання відповідача розглянути заяву та прийняти рішення, відтак така вимога не є вимогою майнового характеру. Крім того, у касаційній скарзі зазначено, що рішення про затвердження проекту землеустрою оформлюється індивідуальним правовим актом - рішенням місцевої ради, таким чином, скаржник вважає, що наданий відповідачем протокол не є рішенням, прийнятим за результатом розгляду його заяви.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з встановленням правомірності дій Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, які полягають, зокрема, у прийнятті рішення від 24 квітня 2019 року № 1181-46/VІІ "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 " та не розглядом проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу.
Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення до суду став захист її майнових прав та інтересів на земельну ділянку, яку спірним рішенням сільради фактично передано у власність ОСОБА_2 .
Відносини, пов`язані з набуттям та припиненням права власності на земельні ділянки, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України тощо.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені незгодою позивача з діями Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області щодо розпорядження земельною ділянкою, щодо якої, на підставі рішення сільської ради, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передано її у власність громадянці ОСОБА_2 . Таким чином, правовідносини між позивачем і відповідачем у цій справі є похідними від правовідносин щодо набуття права власності на спірну земельну ділянку.
Відтак, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про правомірність дій Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, які полягають, зокрема, у прийнятті рішення від 24 квітня 2019 року № 1181-46/VІІ "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 " та нерозглядом проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.