ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2020 року
Київ
справа №304/1034/15-а
адміністративне провадження №К/9901/13350/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Перечинського районного суду Закарпатської області у складі судді Ганька І.І. від 13.10.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Яворського І.О., Кухтея Р.В., Носа С.П. від 19.05.2016,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ, відповідач), у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову від 30.07.2015 №207/1007 (далі - спірна постанова).
2. У позові наводились аргументи про те, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки на момент початку робіт була відсутня норма закону, яка б вимагала подання декларації про початок будівництва.
3. Позивач наполягав й на тому, що ним не здійснювались жодні будівельні роботи, а лише реконструкція існуючої будівлі. При цьому, реконструкція проводилась протягом 2008-2009 років, а тому закінчились всі терміни притягнення особи до адміністративної відповідальності. В той же час, позивач вважає, що він звільнений від відповідальності за реконструкцію без відповідних дозволів та має право належним чином оформити право власності на такі об`єкти, у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
4. Як на підставу для визнання незаконною спірної постанови, позивач також посилався і на те, що справу про притягнення його до адміністративної відповідальності було розглянуто за його відсутності, тоді як його представником заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти ним особисту участь у розгляді справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 13.10.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016, у задоволенні позову відмовлено.
6. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що в судовому засіданні доведено і підтверджено самим позивачем та його представником здійснення будівництва гаража без будівельного паспорта та без повідомлення ДАБІ про початок виконання будівельних робіт.
7. Суди не взяли до уваги посилання представника позивача про те, що реконструкцію гаража ОСОБА_1 припинив у 2009 році, оскільки фактично, було припинено виконання лише будівельних робіт, а не завершено будівництво гаража повністю, готовність якого станом на 02.10.2013 становила 37 відсотків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, 20.07.2015 головним державним інспектором інспекційного відділу у місті Ужгороді управлінням ДАБІ у Закарпатській області Сікорою Зіновієм Анатолійовичем складено Акт №263/1007 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
10. У цей же день складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено припис №196-П/1007 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
11. 01.08.2015 позивач листом отримав постанову від 30.07.2015 у справі про адміністративне правопорушення №207/1007, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 гривень.
12. Підставою для притягнення до відповідальності слугувало те, що він здійснює будівництво гаража без будівельного паспорта та без направлення повідомлення про початок будівельних робіт.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги зазначено, що суд апеляційної інстанції проігнорував та не надав жодної правової оцінки тим обставинам, що на момент початку виконання будівельних робіт у 2008 році не діяла стаття 34 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), яка передбачала обов`язок направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Позивач звертає увагу на те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин не були прийняті й підзаконні нормативно - правові акти, які також встановлюють правило стосовно направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме: постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - постанова КМУ №466, Порядок №466); постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 №1104, якою, окрім іншого, затверджено перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл (далі - постанова КМУ №1104, Перелік №1104 відповідно).
14. За наведеного, позивач вважає, що не міг допустити порушення правових норм вищевказаних актів законодавства, у зв`язку з чим, на його переконання, склад правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП, у даному випадку відсутній, а спірна постанова є незаконною.
15. Касаційна скарга аргументована й тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги прикінцеві положення Закону №3038-VI, якими не передбачено обов`язок подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, якщо будівництво здійснюється та було розпочате до прийняття цього закону.
16. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Так, відповідно до статті 280 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
18. Стаття 7 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
19. Статтею 9 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
20. Частиною п`ятою 96 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) встановлено відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні. Вчинення такого адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
21. Приписами статті 244-6 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, необладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.
22. У відповідності до статті 251 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. У справі, яка розглядається, суди встановили, що у спірній постанові відповідача зазначено про порушення ОСОБА_1 приписів статті 34 Закону №3038-VI, оскільки замовник проводить будівництво гаражу без будівельного паспорту та без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до управління ДАБІ у Закарпатській області.
24. Суди першої та апеляційної інстанції також встановили, і це не спростовано позивачем, що будівництво гаражу, станом на час проведення перевірки, не було завершено, а готовність об`єкта становить 37 відсотків.
25. Згідно ж з положеннями статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
26. Верховний Суд зазначає, що станом на момент початку виконання будівельних робіт з будівництва гаража у 2008 році регулювання спірних правовідносин здійснювалось Законом України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" та Законом України від 20.04.2000 №1699-III "Про планування і забудову територій" (далі - Закони №2780-XII, №1699-III), оскільки Закон №3038-VI набрав чинності лише 28.09.2011.
27. Положеннями статті 9, а також абзацу третього частини першої статті 1 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон №687-XIV) у вищеназваній редакції встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій". Об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
28. Тобто, терміном "будівництво" охоплюються й реконструкція об`єкта архітектури, до якого, за визначенням, що міститься у Законі №687-XIV, належить й гараж.