ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №821/1708/15
адміністративне провадження №К/9901/44923/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 821/1708/15-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼПівденноукраїнський пісокʼʼ
до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області,
треті особи: Державна служба геології та надр України, Херсонська обласна державна адміністрація,
про визнання протиправним та скасування розпорядження,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року (у складі судді Василяки Д.К.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року (у складі колегії суддів Федусик А.Г., Шевчук О.А., Зуєвої Л.Є.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼПівденноукраїнський пісокʼʼ (далі -позивач, ТОВ ʼʼПівденноукраїнський пісокʼʼ) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області (далі також - відповідач, Цюрюпинська РДА), за участю третіх осіб Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра, третя особа 1), Херсонської обласної державної адміністрації (далі також -третя особа 2, Херсонська ОДА), у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Цюрупинської РДА № 880 від 30 грудня 2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням голови Цюрупинської РДА № 880 від 30 грудня 2009 року, 16-тьом громадянам надано у власність земельні ділянки-сільськогосподарські землі (піски) із земель запасу в адміністративних межах Подо-Калинівської сільської ради загальною площею 32,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року позов залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що земля, яка передається спірним розпорядженням для ведення селянського господарства, розташована в межах Подо-Калинівської сільської ради, у зв`язку з чим відповідно до частини третьої статті 122 ЗК України саме відповідачу належать повноваження щодо розпорядження цими земельними ділянками.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнський пісок" задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні земельні ділянки, станом на час передачі, не мали статусу вільних у розумінні частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України, а тому і Цюрюпинська РДА не мала законодавчо визначених повноважень на розпорядження цими землями та прийняття спірного розпорядження № 880 від 30 грудня 2009 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та закрити провадження у справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 821/1708/15-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 12 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 821/1708/15-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 грудня 2009 року головою Цюрюпинської РДА винесено розпорядження № 880 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства".
Вказане розпорядження винесено за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 16-ти громадянам загальною площею 32,0 га (по 2,0 га кожному) із земель запасу в адміністративних межах Подо-Калинівської сільської ради.
Цим розпорядженням було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 16-ти громадянам по 2,0 га кожному із земель запасу в адміністративних межах Подо-Калинівської сільської ради, надано у власність земельні ділянки - сільськогосподарські землі (піски), для ведення особистого селянського господарства з видачою державних актів на право власності на ці земельні ділянки згідно додатку.
Судом також встановлено, що на виконання розпорядження № 880 за списком видано державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 серія ЯК № 502417 , ОСОБА_3 серія ЯК № 502406 , ОСОБА_4 серія ЯК № 502414 , ОСОБА_5 серія ЯК № 502413 , ОСОБА_6 серія ЯК № 502412 , ОСОБА_7 серія ЯК № 502411 , ОСОБА_8 серія ЯК № 502410 , ОСОБА_9 серія ЯК № 502409 , ОСОБА_10 серія ЯК №502408 , ОСОБА_3 серія ЯК №502407 , ОСОБА_1 серія ЯК № 502252 , ОСОБА_11 серія ЯК № 502253 , ОСОБА_12 серія ЯК № 502416 , ОСОБА_13 серія ЯК № 502415 , ОСОБА_14 серія ЯК № 502423 , ОСОБА_15 серія ЯК № 502418 .
Вважаючи протиправним надання вказаних земельних ділянок у власність та винесення відповідного розпорядження голови Цюрюпинської РДА № 880 від 30 грудня 2009 року ТОВ "Південноукраїнський пісок" звернулось з позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що спірним розпорядженням йому було передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та в подальшому видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, таким чином скасування вказаного розпорядження порушить його права та інтереси. Крім того, скаржник зазначає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки після видання акта органу державної влади виникли цивільні правовідносини, захист яких здійснюється в порядку цивільного судочинства. Також скаржник зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена у постановах від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14, від 09 грудня 2014 року у справі № 21-308а14, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з встановленням правомірності розпорядження голови Цюрюпинської РДА № 880 від 30 грудня 2009 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 16-ти громадянам по 2,0 га кожному із земель запасу в адміністративних межах Подо-Калинівської сільської ради та надано у власність земельні ділянки - сільськогосподарські землі (піски), для ведення особистого селянського господарства з видачою державних актів на право власності на ці земельні ділянки.
Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення до суду став захист його прав, оскільки земельні ділянки передані 16 особам знаходяться в межах координат, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами № 4250 від 12 квітня 2007 року, виданому позивачу. Таким чином, у цій справі, виник спір, пов`язаний із захистом майнових прав.
Відносини, пов`язані з набуттям та припиненням права власності на об`єкти нерухомого майна, в тому числі і земельні ділянки, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 1 ЦПК України (у редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.