ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №489/4898/16-а
адміністративне провадження №К/9901/38760/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 489/4898/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа Комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби,
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2017 року (у складі колегії суддів Кокорєва В.В., Кирильчук О.І., Губницького Д.Г.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (у складі колегії суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, Міноборони), за участю третьої особи Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (далі також - третя особа, Комісія), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, викладене в протоколі № 57 від 22 липня 2016 року, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, пов`язану зі смертю капітана запасу ОСОБА_2, виходячи з розмірів, визначених у статті 16-2 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 500 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 12 жовтня 2015 року.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 було призвано на військову службу у зв`язку з мобілізацією. Протягом проходження служби Кулеша А.С. брав участь у антитерористичній операції. 18 вересня 2015 року його було звільнено у запас. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. У зв`язку із загибеллю її чоловіка, вона, як дружина померлого військовослужбовця, має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що родичі особи, яка безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і в цей час отримала захворювання, яке за визначенням військово-лікарської комісії Південного регіону в причинно-наслідковому зв`язку спричинило смерть такої особи, мають такі ж права на отримання одноразової грошової допомоги, як і особи, смерть яких настала під час виконання військового обов`язку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2017 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 489/4898/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 12 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 489/4898/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з наказу № 34 від 31 липня 2014 року ОСОБА_2 призвано на військову службу у зв`язку з мобілізацією з 31 липня 2014 року.
Відповідно до витягу з наказу № 203 від 18 вересня 2015 року ОСОБА_2 звільнено з військової служби з 18 вересня 2015 року та направлено для зарахування на військовий облік до Центрально-Миколаївського ОРВК м. Миколаєва.
Довідкою від 18 вересня 2015 року № 8465 встановлено, що ОСОБА_2 з 11 жовтня 2014 року по 10 вересня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції поблизу міста Донецьк Донецької області. Згідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 надано статус учасника бойових дій.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2260 від 12 жовтня 2015 року причиною смерті ОСОБА_2 стала гостра серцево-судинна недостатність, атеросклеротична хвороба серця.
Витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 235 від 17 травня 2016 року, захворювання капітана запасу ОСОБА_2, яке стало причиною його смерті, пов`язане із захистом Батьківщини.
Позивач є дружиною ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .
21 червня 2016 року позивач звернулася до Військового комісаріату Миколаївської області з заявою, в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю її чоловіка, капітана запасу Збройних Сил України - ОСОБА_2 .
Витягом з протоколу № 57 від 22 липня 2016 року позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на день смерті ОСОБА_2 не був військовослужбовцем.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначає, що смерть громадянина ОСОБА_2 настала вже після звільнення з лав Збройних Сил України, тому жодної правової підстави для призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги не передбачено, оскільки на день смерті ОСОБА_2 вже не був військовослужбовцем.
Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
У відповідності до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Судами у даній справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.