ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №826/12446/18
адміністративне провадження №К/9901/13104/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №826/12446/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Міністерства фінансів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань державної служби - про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року, прийняте в складі головуючого судді Келеберди В.І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Файдюка В.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення у формі листа Мін`юсту від 27 лютого 2018 року за № 7509/3142-26-18/13.1 "Щодо дотримання вимог Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення у формі Звіту про результати проведення перевірки щодо виконання Державною фіскальною службою України норм Закону України "Про очищення влади" від 20 жовтня 2015 року в частині яка стосується ОСОБА_1 .
2. На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені Законом України "Про очищення влади", у зв`язку з чим оскаржувані рішення у формі листа та звіту є протиправними, оскільки містять протилежні висновки.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення у формі листа Міністерства юстиції України за №7509/3142-26-18/13.1 від 27 лютого 2018 року "Щодо дотримання вимог Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення у формі Звіту про результати проведення перевірки щодо виконання Державної фіскальною службою норм Закону України "Про очищення влади" від 20 жовтня 2015 року в частині, яка стосується ОСОБА_1 ; у решті позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 у період зайняття нею посади директора Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України вчинялися дії, які були б спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини (як зазначено в Законі України "Про очищення влади").
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що посада позивача є посадою керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну та/або митну політику, оскільки вважає, що Департамент координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України є самостійним структурним підрозділом. Зазначає, що судами не взято до уваги те, що основна ціль створеної за дорученням Кабінету Міністрів України робочої групи направлена на проведення перевірки щодо виконання ДФС України вимог Закону України "Про очищення влади", а не проведення перевірки, передбаченої вказаним Законом, на підтвердження чого було складено звіт, а не довідки про результати перевірки щодо посадових осіб ДФС України. Вказує на те, що оскаржувані звіт та лист відповідача не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, оскільки відповідно до вимог закону Міністерство юстиції України приймає рішення у формі наказів. Посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Позивач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
8. Національне агентство України з питань державної служби подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
9. Ухвалою від 16 травня 2019 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження.
10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 21 червня 2019 року №808/0/78-19.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 серпня 2019 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України прийнято до провадження.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 травня 2020 року справу призначено до розгляду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 13 травня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в період з 01 квітня 2004 року по 12 жовтня 2015 року ОСОБА_1 працювала на наступних посадах: з 01 квітня 2004 року по 02 квітня 2007 року працювала на посаді бухгалтера-експерта в TOB "Баланс-Клуб"; з 02 квітня 2007 року по 01 березня 2013 року перебувала на посаді виконавчого директора Київського представництва TOB "Баланс-Клуб"; з 04 березня 2013 року по 18 березня 2013 року працювала на посаді головного державного податкового інспектора першого відділу управління надання податкових консультацій та інформаційно-довідкових послуг засобами електронного зв`язку Державної податкової служби України; з 19 березня 2013 року по 02 квітня 2013 року перебувала на посаді заступника директора Департаменту координації методології оподаткування Державної податкової служби України; з 02 квітня 2013 року по 09 липня 2014 року працювала на посаді директора Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України; з 09 липня 2014 року по 12 жовтня 2015 року працювала на посаді директора Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України.
14. Відповідно до довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 27 серпня 2015 року, до ОСОБА_1 не застосовуються заборони, визначені частиною 3 або частиною 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
15. У подальшому, на виконання пункту 3 Витягу з протоколу №100 засідання Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2015 року спільна робоча група з представників Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України (далі - Мінфін), Національного агентства України з питань державної служби та Секретаріату Кабінету Міністрів України у період з 29 вересня 2015 року по 08 жовтня 2015 року провела перевірку виконання Державною фіскальною службою України (далі - ДФС України) норм Закону України від 16 вересня 2014 року №1682-VII "Про очищення влади" та постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2015 №563, із змінами і доповненнями від 28 березня 2015 року.
16. За результатами проведення вказаної перевірки 20.10.2015 було складено звіт, в якому міститься Висновок про те, що під час проведення перевірки ДФС України робочою групою перевірено матеріали особових справ та виявлено порушення щодо незастосування заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону, зокрема до ОСОБА_1 . Також у вказаному звіті містяться Пропозиції голові ДФС України, щодо невідкладного вжиття заходів щодо звільнення з посад осіб, до яких застосовується заборона, передбачена частиною 3 статті 1 Закону та проведення службового розслідування щодо фактів складання довідок за формою згідно з додатком 5 до Порядку проведення перевірки стосовно осіб (35 виявлених довідок) в яких зазначено, що до посадових осіб, передбачені частиною 3 статті 1 Закону заборони не застосовуються, що не відповідає вимогам Закону.
17. Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року №1530/0/15-18 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України на підставі того, що вона належить до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені ч. 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
18. При прийнятті зазначеного рішення Вищою радою правосуддя відносно позивачки проводилася спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", за результатами якої складено довідку. Відповідно до довідки про результати спеціальної перевірки, за записом у трудовій книжці встановлено, що ОСОБА_1 належить до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені ч. 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
19. У процесі складання довідки про результати спеціальної перевірки Вищою радою правосуддя були надіслані відповідні запити до Міністерства юстиції України.
20. Листом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2018 року за №7509/3142-26-18/13.1 "Щодо дотримання вимог Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1 " було надано роз`яснення на лист Вищої ради правосуддя від 14.02.2018, в якому вказано, що ОСОБА_1 відповідає критерію очищення влади, передбаченому п. 3 ч. 2 статті 3 закону України "Про очищення влади".
21. Уважаючи вказані лист та звіт відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
22. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
У статті 4 КАС України визначено терміни "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":
нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Пункт 1 частини першої статті 19 КАС України. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.