ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №815/6181/17
провадження №К/9901/61673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Мангуст", про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2138) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Марина П. П., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Кравченка К. В. (головуючий), Джабурія О. В., Вербицької Н. В.
І. Суть спору
1. У листопаді 2017 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі також Одеський прикордонний загін, відповідач), третя особа - Громадська організація "Мангуст" (надалі - ГО "Мангуст"), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення від 28 квітня 2017 року про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України;
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову від 28 квітня 2017 року про заборону в`їзду в Україну строком на три роки позивачу.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що при проходженні митного кордону в аеропорту м. Одеса посадовими особами відповідача відмовлено у перетинанні державного кордону України Асадулаєву К. М., який прибув для участі в міжнародних спортивних змаганнях з панкратіону, організованих ГО "Мангуст". Співробітники прикордонної служби обґрунтували свою відмову тим, що позивач, начебто, не міг підтвердити мету запланованого перебування на території України. Однак, позивач стверджує, що такі доводи прикордонної служби є хибними та неправдивими, оскільки проведення міжнародних спортивних змагань з панкратіону було заплановано заздалегідь із повідомленням правоохоронних органів. Проте, незважаючи на вищевказане, посадовими особами прикордонної служби прийнято стосовно позивача рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, а також постанову про заборону в`їзду в Україну строком на три роки. Позивач не погоджується з рішеннями прикордонної служби, посилаючись на те, що з його боку та з боку ГО "Мангуст" надані всі документи, передбачені законодавством України, на підтвердження законного перетинання державного кордону та подальшого перебування на території України, підтвердження мети поїздки, а спірними рішеннями порушено права та інтереси позивача, як іноземця та спортсмена, який у зв`язку із забороною в`їзду в Україну строком на три роки не зможе брати участь у спортивних змаганнях, які проводитимуться на території України.
3. Відповідач позов не визнав і у відзиві на позовну заяву зауважив, що за результатами контролю першої лінії, на виконання наказу начальника Одеського прикордонного загону від 22 листопада 2013 року № 60-од "Про затвердження Порядку організації та здійснення процедур другої лінії, порядку обліку та зберігання звітних матеріалів за результатами їх проведення", розпорядження начальника Одеського прикордонного загону "Про заходи щодо контролю в`їзду на територію України громадян Росії", щодо позивача проведено заходи контролю другої лінії. Співбесіду проведено у присутності зустрічаючої сторони та за участі співробітників оперативно-розшукового відділу. Під час співбесіди встановлено, що позивач не зміг підтвердити мету запланованого перебування на території України, а саме: не мав достатньо коштів для перебування на території України протягом 8-ми діб, як то передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2012 року № 884; не мав броні готелю; офіційного запрошення від організаторів змагань; плутався у поясненнях щодо того, де буде проживати та що робити, окрім участі у змаганнях 1-го травня; не мав зворотних квитків; не мав чіткої відповіді щодо місця постійного мешкання (перебування). За результатами контролю другої лінії, на підставі отриманих оперативних даних, інформації під грифом та пропозиції від підрозділів ОРВ та СБУ, відповідач на підставі пункту 4 статті 8 Закону України "Про прикордонний контроль" прийняв рішення про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_1 .
4. Також відповідач зазначив, що відповідно до раніше підписаних планів взаємодії з підрозділом СБУ, прикордонну службу проінформовано про наявну оперативну інформацію щодо безпосередньої участі ГО "Мангуст" шляхом залучення своїх представників у спробах захоплення будівель органів державної влади, масових заходах в м. Одесі в період травневих свят, які (особи) прибували на територію України під виглядом учасників спортивних змагань. За таких обставин, на підставі частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", начальник Одеського прикордонного загону прийняв постанову про заборону в`їзду позивачу в Україну строком на три роки, а тому відповідач уважає, що діяв правомірно.
5. ГО "Мангуст" у своїх письмових поясненнях просила позов задовольнити.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. 28 квітня 2017 року позивач прибув до м. Одеса в пункт пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення Одеса-аеропорт, авіарейсом сполучення Стамбул-Одеса.
7. Під час здійснення прикордонного контролю інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби Одеса-аеропорт Одеського прикордонного загону прийнято рішення про відмову позивачу у перетині державного кордону на в`їзд в Україну. Підставою для прийняття рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю зазначено частину першу статті 8 Закону України "Про прикордонний контроль" - не підтвердження мети запланованого перебування на території України. Примірник рішення позивач отримав під розписку 28 квітня 2017 року.
8. Цього ж дня начальник Одеського прикордонного загону затвердив постанову про заборону в`їзду в Україну, згідно з якою за результатами розгляду матеріалів стосовно позивача, встановлено порушення ним у пункті пропуску через державний кордон України правил перетинання державного кордону України, у зв`язку з чим відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відповідач постановив заборонити позивачу в`їзд в України строком на три роки.
9. Так, позивач в складі групи громадян Російської Федерації 28 квітня 2017 року о 12:00 прибув у пункт пропуску для повітряного сполучення Одеса-аеропорт для участі у змаганнях з професійного панкратіону "Золотий мангуст" 1 травня 2017 року, і позивача з іншими не пропущено через державний кордон України та відправлено у зворотному напрямку.
10. В обґрунтування своїх рішень відповідач зазначив, що з метою виявлення можливих спроб в`їзду до України осіб, можливо причетних до терористичних або екстремістських організацій чи членів ОЗУ, представниками Державної прикордонної служби України в період квітня-травня 2017 року в результаті проведених фільтраційних заходів у пункті пропуску для міжнародного повітряного сполучення Одеса-аеропорт було виявлено осіб, серед яких був і позивач, якому за результатами процедури здійснення прикордонного контролю відмовлено у в`їзді в Україну та на підставі частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" заборонено в`їзд в Україну строком на три роки.
11. Відповідно до складеної під час прийняття рішення про заборону в`їзду довідки, обставиною, що, стала підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду, відповідач зазначив абзац частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", згідно з яким особа у пункті пропуску через державний кордон України порушила правила перетинання державного кордону України або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону.
12. В аспекті дослідження правомірності постанови про заборону позивачу в`їзду в Україну строком на три роки, суди констатували, що у вказаних довідці та постанові відповідач не зазначив, у чому саме полягають діяння, які є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду, обставини і характер вчинення особою діяння.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, позов задовольнив частково:
13.1. визнав протиправною та скасував постанову Одеського прикордонного загону від 28 квітня 2017 року про заборону в`їзду в Україну строком на три роки гр. Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
13.2. у решті позову - відмовив.
14. Ухвалюючи зазначені рішення, суди виходили з того, що постанову про заборону в`їзду в Україну прийнято відповідачем - суб`єктом владних повноважень необґрунтовано, відповідно її слід вважати й такою, що прийнята непропорційно, оскільки відповідачем не обґрунтовано цілі на досягнення яких спрямоване це рішення.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права під час ухвалення рішення про скасування постанови про заборону в`їзду в Україну.
16. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови про заборону в`їзду в Україну й ухвалити в цій частині рішення про відмову в позові.
17. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відмову в перетинанні державного кордону України не є предметом касаційного оскарження.
V. Нормативне регулювання та оцінка Верховного Суду
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Водночас 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.