ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №825/1823/17
провадження №К/9901/49317/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (судді Кобаль М.І., Епель О.В., Карпушова О.В.),
І. Суть спору
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Київської області, в якому просила визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Київської області від 11 грудня 2015 року № 2253к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області, поновити її на посаді прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України права на працю, прийнявши наказ про її звільнення з порушеннями процедури, визначеної як загальними положеннями трудового законодавства, так і спеціального закону.
3. Зокрема наголосила на тому, що відповідач не врахував її переважного права на залишенні на роботі з огляду на її стаж роботи в органах прокуратури. У цьому зв`язку додала, що її колеги, які за наслідками конкурсу набрали меншу кількість балів, продовжують працювати, тоді як її звільнили. Окрім того, рейтинговий список, який слугував підставою для її звільнення, не був опублікований, що ставить під сумнів чи існував він на дату звільнення, відтак і достовірність його результатів.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Впродовж вересня-жовтня 2015 року ОСОБА_1 брала участь у відкритому конкурсі на зайняття посад керівників місцевих прокуратур та їх заступників, в рамках якого пройшла два етапи конкурсу та набрала 76 балів, з яких 66 балів - із знання законодавчої бази та 10 балів - із загальних здібностей.
5. Наказом Прокуратури Київської області від 11 грудня 2015 року № 2253к молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області з 14 грудня 2015 року у зв`язку з реорганізацією органів прокуратури та скороченням кількості прокурорів прокуратури Київської області відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та пункту частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
6. Як підставу для прийняття вказаного наказу зазначено рейтинговий список Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, наказ Генерального прокурора України від 23 вересня 2015 року №82ш та попередження про звільнення від 01 жовтня 2015 року.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
7. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 7 грудня 2017 року позов задовольнив частково.
7.1. Визнав протиправним та скасував наказ прокурора Київської області від 11 грудня 2015 року № 2253к про звільнення ОСОБА_1 із посади прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області.
7.2. Поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області з 15 грудня 2015 року.
7.3. Стягнув з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2015 року по 15 грудня 2016 року у розмірі 119922,00 грн.
7.4. В іншій частині позову - відмовив.
8. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 10 904,77 грн допущено до негайного виконання.
9. Суд першої інстанції зазначив, що під час оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад в реорганізованих органах прокуратури позивачка мала право сподіватися на те, що їй буде запропоновано іншу посаду в штаті Прокуратури Київської області при вивільненні працівників. Водночас, прокурор Київської області мав би також враховувати стаж роботи позивачки в органах прокуратури та її рівень кваліфікації, позаяк, відповідач, на думку цього суду, порушив переважне право позивачки на залишення на роботі та не запропонував жодної посади, внаслідок чого вона була змушена проходити конкурс.
10. Суд першої інстанції також зауважив, що пункт 1 частини першої статі 40 КЗпП та статті 51 Закону України від14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), на підставі яких звільнено позивачку, не врегульовують питання проходження тестування (конкурсу, оцінювання). Вважає, що рішення про звільнення позивачки та висновок про неуспішне проходження нею тестування є суб`єктивним, а рейтинговий список Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, як підстава для звільнення, має декларативний характер.
11. Понад те, цей суд зазначив, що рейтинговий список, що вказаний як підстава для звільнення позивачки, не був опублікований, що унеможливлює ідентифікацію наявної в ньому інформації та взагалі ставиться під сумнів існування такого списку на момент звільнення позивачки, оскільки вона ознайомлена з ним не була. Доказів на спростування зазначеного Прокуратура Київської області не надала.
12. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 березня 2018 року скасував постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року та ухвалив нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив повністю.
13. Суд апеляційної інстанції вважає помилковим застосування судом першої інстанції правових положень КЗпП. З посиланням на статтю 12, пункт 1 розділу ХІІ Перехідних положень та пункту 1-1 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII суд апеляційної інстанції зазначив, що наказом Генерального прокурора України № 82ш від 23 вересня 2015 року до структури та штатного розпису прокуратури Київської області внесено зміни, якими припинено діяльність шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур та виключено штатні розписи цих прокуратур. Зазначеним наказом встановлено штатні розписи місцевих прокуратур Київської області. Отож, розпочато процес системного реформування органів прокуратури та запроваджено низку нових підходів до питань призначення на посади прокурорів місцевих прокуратур.
14. Згаданим наказом у Києво- Святошинський місцевій прокуратурі встановлено 76 посад прокурорів (у тому числі начальників відділу та їх заступників).
15. Тестування здійснюється відповідно до Порядку проведення тестування для зайняття посад прокурора місцевої прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 98 від 20 липня 2015 року (далі - Порядок; тут - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
16. Про ліквідацію прокуратури Вишгородського району Київської області ОСОБА_1 було попереджено завчасно, а саме: 01 жовтня 2015 року, відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП. Такі попередження про майбутнє звільнення отримали всі працівники міських, районних, міжрайонних, прокуратур. У попередженні зазначається, що з 15 грудня 2015 року припиняється функціонування прокуратур міст, районів, районів у містах і міжрайонних прокуратур та утворення у системі органів прокуратури місцевих прокуратур.
17. Тож суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 була попереджена про звільнення з посади та органів прокуратури, у зв`язку з ліквідацією органу прокуратури у разі непроходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14 грудня 2015 року.
18. Зважаючи на показники рейтингового списку, відповідно до яких ОСОБА_1 не набрала достатньої кількості балів, необхідних для заміщення посади прокурора у новоствореній місцевій прокуратурі, апеляційний суд вважає, що останню було правомірно звільнено із займаної посади оскаржуваним наказом. У цьому зв`язку цей суд зауважив, що з огляду на ліквідацію прокуратури Вишгородського району, у якій позивачка обіймала посаду прокурора, висновки суду першої інстанції щодо наявності в ОСОБА_1 переважного права щодо залишення на роботі є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положеннями Закону, який в цьому випадку є спеціальним та пріоритетним над нормами трудового законодавства, не передбачено жодних пільг чи переваг особі, незалежно від її соціального статусу.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційній скарзі (уточненій) позивачка просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року і залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2017 року.
20. Зазначила, що суд апеляційної інстанції надав помилкову оцінку доказам у справі і хибно оцінив спірні правовідносини. Доводячи протиправність свого звільнення позивач наголосила на тому, що відповідач після завершення тестування не опублікував рейтингового списку, що є істотним порушенням пункту 3.16 Порядку та частини десятої статті 51 Закону № 1697-VII і зводить нанівець результати всього цього конкурсу.
21. Позивач зауважила, що не оспорює результатів свого професійного тестування (набрала 66 балів), однак, як можна зрозуміти з її пояснень, ставить під сумнів підсумкові його результати. Офіційне оприлюднення остаточних результатів конкурсу шляхом розміщення рейтингового списку на офіційному веб-сайті є обов`язковою завершальною стадією конкурсу і дає можливість не тільки дізнатися про кількість своїх набраних балів, але і порівняти їх з кількістю балів інших учасників. У цьому зв`язку позивачка зазначила, що інші учасники конкурсу, які набрали меншу кількість балів, продовжують працювати, натомість її звільнили.
22. На її думку, правильними і обґрунтованими в цій справі є висновки суду першої інстанцій, рішення якого скасовано помилково.
23. У додаткових поясненнях позивач зазначила також про те, що апеляційний суд безпідставно поновив відповідачу строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанцій (який відповідач, відповідно до її пояснень, пропустив на три дні), що свідчить про неправомірність її апеляційного перегляду та його результату.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
24. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до пункту 1 Розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VII цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім, зокрема, Розділу XIII цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та статті 12 і Додатку до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.
26. Згідно з пунктом 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VII з 15 грудня 2015 року втрачає чинність Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII в частині, зокрема, статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур.
27. На підставі частини першої статті 7 та частини першої статті 12 Закону № 1697-VII (тут і далі - в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, військові прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.
28. Порядок зайняття посади прокурора та порядок звільнення прокурора з адміністративної посади встановлений розділом V Закону № 1697-VІІ (статті 27 - 42). Статті 28 - 38, 42 цього розділу, відповідно до пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення", набирають чинності 15 квітня 2016 року.
29. До 15 квітня 2016 року, діяльність прокуратури була регламентована розділом XIII "Перехідні положення" Закону № 1697-VІІ.
30. Для місцевих прокуратур, які Законом передбачено утворити з 15 грудня 2015 року, встановили порядок тестування для працівників міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур щодо можливості подальшої їх роботи у місцевих прокуратурах, які утворюються з 15 грудня 2015 року, та проведення конкурсу на заміщення адміністративних посад місцевих прокуратур.
31. Відповідно до підпункту "в" пункту 1 та підпункту 2 пункту 5-1 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону № 1697-VІІ прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України. Призначення на адміністративні посади здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України.
32. Порядок проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, а також Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури затверджені наказом Генерального прокурора України від 20 липня 2015 року № 98.
33. Водночас, наказом Генерального прокурора України від 20 липня 2015 року № 99 на виконання вимог Закону № 1697-VІІ з метою забезпечення проведення тестування та відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатами на посади у місцевих прокуратурах утворено регіональні центри та робочі групи з організації та проведення тестування та відкритого чотирирівневого конкурсу.
34. Наказом Генерального прокурора України від 23 вересня 2015 року № 82ш у зв`язку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур, внесено зміни до структури та штатного розпису, зокрема, прокуратури Київської області, зокрема, внесене зміни до штатного розпису Києво-Святошинської місцевої прокуратури (передбачено 76 посад прокурорів (у тому числі начальників відділу та їх заступників).
35. Згідно з пунктом 5-1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону № 1697-VІІ до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" цього Закону: 1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються: а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п`ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права; б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування; в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування.
36. Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.