1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



13 травня 2020 року

Київ

справа №821/1262/18

провадження №К/9901/927/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату, Військового комісара Херсонського об`єднаного військового комісаріату полковника Зіньковського Олександра Миколайовича, т.в.о. військового комісара Херсонського об`єднаного військового комісаріату підполковник Лавриненка Юрія Володимировича про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Морської Г. М., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Димерлія О.О., суддів: Єщенка О. О., Коваля М. П.

І. Суть спору

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонського обласного військового комісаріату, Військового комісару Херсонського об`єднаного військового комісаріату полковник Зіньковського Олександра Миколайовича, т.в.о. військового комісара Херсонського об`єднаного військового комісаріату підполковник Лавриненка Юрія Володимировича, в якому просив:

1.1. визнати незаконним та скасувати розпорядження Херсонського об`єднаного військового комісаріату від 22 червня 2018 року № 4/3072, винесене т.в.о. військового комісара Херсонського об`єднаного військового комісаріату Лавриненком Ю. В. ;

1.2. визнати незаконним виклик через виписування повістки без дати про виклик позивача на 06 липня 2018 року до Херсонського об`єднаного військового комісаріату, підписану військовим комісаром Зіньковським О. М .

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що в 2016-2017 роках він представляв інтереси ТОВ "Оптиміст" та ТОВ "ЛДК" із Херсонським об`єднаним міським військовим комісаріатом з приводу оскарження рішення останнього. На думку позивача, Військовий комісар Херсонського об`єднаного військового комісаріату полковник Зіньковський О. М. з метою залякування почав вручати позивачу повістки та надсилати до ТОВ "Оптиміст" розпорядження про виклик ОСОБА_1 до військового комісаріату.

2.1. Позивач вказує, що в 2018 році йому вручено чергову повістку, яка виписана Військовим комісаром Херсонського об`єднаного військового комісаріату полковник Зіньковським О. М. та розпорядження від 22 червня 2018 року №4/3072, видане т.в.о. військового комісара Херсонського об`єднаного військового комісаріату підполковник Лавриненком Ю. В., про виклик позивача на 06 серпня 2018 року о 09:00 год. до Херсонського об`єднаного військового комісаріату для проходження військово-лікарської комісії.

2.2. Стверджує, що перебуваючи із 2005 року на обліку Херсонського об`єднаного військового комісаріату як військовозобов`язаний, позивач жодного разу не проходив військово-лікарську комісію.

2.3. Наголошує, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних Збройних Сил України повинен проводитися один раз у 5 років ВЛК військових комісаріатів, відповідно до пункту 3.2 наказу Міністерства оборони України "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу" від 14 серпня 2008 року № 402.

2.4. Вважаючи, що підстави виклику, зазначені у розпорядженні № 4/3072 на позивача не розповсюджуються, оскільки статус військовозобов`язаного він втратив ще 13 серпня 2010 року, через невиконання військовим комісаріатом своїх функціональних обов`язків, а саме ненаправлення позивача більше 12 років на огляд ВЛК, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування розпорядження від 22 червня 2018 року № 4/3072 та виклику через виписування повістки.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. У період з 16 грудня 1991 року по 08 жовтня 1993 року ОСОБА_1, 1973 року народження, проходив строкову службу в Збройних Силах України.

4. 18 жовтня 1993 року прийнятий на військовий облік до Суворовського районного військового комісаріату міста Херсона та отримав статус військовозобов`язаного.

5. 10 січня 1994 року ОСОБА_1 прийнятий на службу до Міністерства внутрішніх справ України у зв`язку з чим, з 28 січня 1994 року позивач переведений на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ України.

6. У зв`язку зі звільненням з органів внутрішніх справ, 12 серпня 2005 року позивача взято на облік Херсонським міським військовим комісаріатом як військовозобов`язаного.

7. У період з 2016 року по 2018 року ОСОБА_1 неодноразово, за місцем проживання, викликався військовим комісаріатом для проходження медичної комісії, а саме 19 лютого 2016 року, 22 вересня 2017 року, 01 листопада 2017 року, 19 липня 2018 року та 19 квітня 2018 року.

8. 22 червня 2018 року Херсонським об`єднаним міським військовим комісаріатом за місцем роботи позивача - ТОВ "Оптиміст", направлено розпорядження з вимогою провести оповіщення та забезпечити явку ОСОБА_1 як військовозобов`язаного до військкомату на 9.00 годину 06 липня 2018 року для проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних. Разом з розпорядженням додано повістку, адресовану ОСОБА_1 з вимогою з`явитися до Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, в позові відмовлено.

10. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є військовозобов`язаним, якому військовий комісар має право виписувати повістку та оповіщати шляхом видання розпорядження про необхідність прибути до військового комісаріату для проходження медичної комісії.

11. Зазначена позиція була підтримана і П`ятим апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

13. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неправильність встановлення судами попередніх інстанцій обставин у справі, оскільки, на думку позивача, він перебував у запасі з 1993 року по 2010 рік, а з вересня 2010 року позивач не може перебувати у запасі у зв`язку з відсутністю висновків (раз у п`ять років) військово-лікарської експертизи про придатність до військової служби і саме тому позивач втратив статус військовозобов`язаного.

14. В свою чергу, т.в.о. військового комісара Херсонського об`єднаного військового комісаріату підполковник Лавриненко Ю. В. у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

17. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

18. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

22. Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон - № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

23. Відповідно до частини другої статті 1 вказаного Закону військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

24. Визначення військової служби міститься в частині першій статті 2 Закону №2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни, одним із видів якої є військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період.

25. Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

26. За змістом приписів статті 28 Закону № 2232-XII запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних.

Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 60 років.


................
Перейти до повного тексту