ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2020 року
Київ
справа №813/4618/15
адміністративне провадження №К/9901/36065/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (судді: Яворський І.О. (головуючий), Нос С.П., Онишкевич Т.В.) у справі № 813/4618/15 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000411702 від 05.05.2015, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 7 430,00 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 3 715,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємцем порушення вимог податкового законодавства, зокрема неправомірне віднесення до валових витрат вартість паливо-мастильних матеріалів на пробіг автомобіля при наданні послуг з вантажних перевезень, є не обґрунтованими, базуються на припущеннях та не підтверджено належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
Рішення суду обґрунтовано тим, що витрачання паливно - мастильних матеріалів (ПММ) на вантажні автомобілі підтверджено подорожніми листами, на підставі яких позивачем здійснено списання фактично витрачених ПММ для транспортних засобів та включення вартості таких до витрат, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову Підприємця відмовлено.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог взяв до уваги дані проведеної перевірки, якою встановлено відхилення вартості палива в загальній сумі 42 902 грн, в тому числі ПДВ в сумі 7 150,00 грн. Суд вказав, що позивачем не підтверджено використання паливно-мастильних матеріалів на вказану суму в оподатковуваних операціях, а отже безпідставно включено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року суму в розмірі 7 150,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 та залишити в силі Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2016.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування Підприємцем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 15.04.2015 № 686/13-03-17-02/250521157.
Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 7 430,00 грн та порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року на суму 7 430,00 грн.
З аналізу шляхових листів відповідач дійшов висновку, що у грудні 2014 року позивачем у господарській діяльності використано пального менше, аніж заявлено згідно шляхових листів на суму 42 902,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 7 150,00 грн. Контролюючий орган вважає, що позивачем не підтверджено використання та списання у періоді, що перевірявся, пального придбаного на вказану суму та завищено податковий кредит за грудень 2014 року на суму 7 430,00 грн. Такі висновки контролюючий орган обґрунтовує завищенням позивачем відстаней (км) між маршрутами при здійснені вантажних перевезень та, як наслідок, завищення витраченого палива по цих маршрутах, оскільки відстані, зазначені у подорожніх листах, не відповідають даним мапи автомобільних доріг України та Європи, яка є загальнодоступною в мережі Інтернет.
На підставі акта перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що позивачем з контрагентами були укладені договори перевезення вантажів.
В підтвердження надання транспортних послуг позивачем було надано копії первинних документів, договори, акти прийняття виконаних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткова накладна, заявки до договорів перевезення вантажу, подорожні листи, товарно-транспортні накладні.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Підприємець посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, неврахування судом того, що витрати пального підтверджується первинними документами. натомість доводи контролюючого органу базуються на інформації, яка міститься в мережі Інтернет, що не є належним доказом.
9. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14.
Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
10.2. Пункт 185.1 статті 185.
Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
10.3. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.4. Пункт 198.5 статті 198.
Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
10.5. Пункт 200.1 статті 200.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
10.6 Пункт 200.4 статті 200.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;