ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2020 року
Київ
справа №813/8791/14
адміністративне провадження №К/9901/25505/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 (суддя Мартинюк В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 (судді: Пліш М.А. (головуючий), Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.) у справі №813/8791/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Радіо Сервіс" Лімітед" до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Радіо Сервіс" Лімітед" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.12.2014:
- №0001132201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 50 800,00 грн, в тому числі: за основним платежем 40 640,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 160,00 грн;
- №0001142201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 78 599,00 грн, в тому числі: за основним платежем 62 879,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15 720,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015, позов задоволено.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошових зобов`язань з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 02.12.2014 №504/22-01/13825541, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ "Стек-комп`ютер" за липень 2012 року, серпень 2012 року, липень 2013 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт,послуг) отриманих від вищезазначеного контрагента, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 40 640,00 грн та завищено податковий кредит на суму 62 879,00 грн.
Згідно акту перевірки висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ "Стек-комп`ютер" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такий висновок контролюючий орган зробив на підставі акту ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 27.11.2013 №185/22-10/30538300 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Стек-комп`ютер" з контрагентами-постачальниками, у якому зазначено, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Стек-комп`ютер" в межах господарських операцій з купівлі-продажу телекомунікаційного обладнання.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом було надано копії документів, зокрема, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, картку рахунку, накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, рахунки-фактури.
В підтвердження факту використання придбаного товару у господарській діяльності позивачем також було надано договори про надання телекомунікаційних послуг з додатками, акти виконаних робіт, лист Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 26.12.2006 року за №08-9294/132, згідно з якого Товариство внесено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України Серії АЕ №183798, довідку про дислокацію приміщень за №0411/2014 від 21.11.2014 в яких розміщується придбане електронне обладнання для надання послуг телекомунікаційного зв`язку. Також позивачем надано технічну документацію на базову станцію зв`язку Ubiquiti Airmax включно з документацією на антени, блоки живлення, акумулятори, точки доступу, роутери та інше обладнання, що придбавалися у ТОВ "Стек-комп`ютер".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":